Берлін стривожений інцидентом у Керченській протоці

В уряді Німеччини "з дуже великою тривогою прийняли до відома повідомлення про інцидент в Керченській протоці, що розділяє Україну і Росію". Так, не чекаючи запитань столичних журналістів, почав урядову прес-конференцію в понеділок, 26 листопада, офіційний представник канцлерки Штеффен Зайберт (Steffen Seibert). За власною ініціативою він висловлюється у тих випадках, коли ту чи іншу подію на світовій арені німецький уряд розцінює як особливо важливу.

Судна повернути, українських моряків звільнити

Зайберт запевнив, що в Берліні дуже уважно стежитимуть за подальшим розвитком подій, і закликав обидві сторони проявляти стриманість, сприяти деескалації ситуації. Представник канцлерки не став покладати провину за інцидент на ту чи іншу сторону. Однак на підставі досі відомих фактів він дійшов висновку, що застосування Росією військової сили в даному випадку було невиправданим. "Ми закликаємо Росію повернути заарештовані судна і звільнити затриманих моряків", - сказав Зайберт.

Разом з тим він не став закликати Київ відмовитися від запровадження воєнного стану у відповідь на інцидент в Керченській протоці. Останнє, на думку спостерігачів, може призвести до подальшої ескалації конфлікту.

 "Ми сподіваємося, що обидві сторони прагнуть розрядити ситуацію, що обидві сторони протидіятимуть ескалації, причому, найкраще в діалозі одна з одною", - відповів Зайберт на запитання кореспондента DW, який попросив його прокоментувати плани запровадження воєнного стану в Україні.

Кримський міст - теж порушення міжнародного права

На прес-конференції в Берліні Зайберт вчергове наголосив, що Німеччина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, її судноплавні права в Керченській протоці.

"Вільний прохід в Азовське море має бути забезпечений", - заявив він і нагадав про незмінність підходу Берліна до "анексії Криму, яка суперечить міжнародному праву". До слова, і спорудження мосту через протоку він називає "таким, що суперечить міжнародному праву, оскільки в ньому не брала участь Україна".

Однак ні Зайберт, ні представник МЗС Німеччини Райнер Бройль (Rainer Breul) не змогли з точки зору міжнародного права оцінити проблему судноплавства в Керченській протоці і відповісти на запитання DW, чи вважає Берлін допустимим прохід через нього військових кораблів України або інших країн.

Депутати про інцидент в Керченській протоці

Неоднозначно висловився на цю тему вранці в понеділок депутат Європарламенту, німецький соціал-демократ Кнут Флекенштайн (Knut Fleckenstein). З одного боку, він вважає за необхідне залишити Керченську протоку відкритою для суден, у тому числі, наприклад, для суден країн Європейського Союзу. "Неприпустимо, щоб Росія просто брала і перекривала цю протоку, - заявив Флекенштайн в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk. - Не можна ж відрізати від зовнішнього світу такий порт, як Маріуполь".

З іншого боку, депутат Європарламенту закликає дотримуватися деяких правил гри. "Я звідси не можу оцінити, чи робили це українські військові кораблі", - додав він. На думку Флекенштайн, на засіданні Ради Безпеки ООН увечері в понеділок слід знайти рішення цієї проблеми, яке б влаштовувало обидві сторони - і Україну, і Росію, причому, додав він, "без урахування різних поглядів на статус Криму".

Більш різкими та однозначними є оцінки німецьких консерваторів. Зовнішньополітичний експерт фракції ХДС/ХСС Юрґен Хардт (Jürgen Hardt) назвав дії російських військових в Керченській протоці "цілеспрямованою провокацією". "Можна припустити, - зазначив він, - що президент Володимир Путін веде справу до нової ескалації з тим, щоб відвернути увагу від незадовільної економічної і соціальної ситуації в багатьох регіонах Росії".

Колега Хардта по партії, спеціальний доповідач фракції консерваторів по Україні Франк Штеффель (Frank Steffel) зажадав, як мінімум, залишити в силі санкції ЄС проти Росії, а в залежності від підсумків засідання Ради Безпеки ООН разом з США подумати і про їх посилення.