Боротьба з курінням у Німеччині: суперечка, якій 500 років

Баварці сказали тютюну Nein! Дві третини проголосували недавно за повну заборону паління в гастрономічних установах – барах, ресторанах, пивних. Вона має набрати чинності у серпні.

У Німеччині перші заборони паління сталися ще під час Тридцятирічної війни (1618-1648). Їх запроваджували місцеві князі, щоб запобігти пожежам у дерев’яних будинках та загальмувати швидке поширення наркотику, яким фактично є тютюн, серед солдатів. Порушення заборони суворо каралося. У герцогстві Люнебурґ за це теоретично було передбачено смертну кару. Зрештою, можновладці припинили цькувати курців, бо податки на тютюн стали джерелом прибутку.

У ХХ-му столітті боротьба з сигаретами, сигарами та люльками почалася знову з ідеологічних міркувань. У Німеччині це було особливо помітно під час панування нацистів. Націонал-соціалісти називали тютюн «отрутою для раси», бо люди ставали від нього залежними. За їхньою ідеологією народ повинен був мати лише одну залежність – від фюрера. А Гітлер сам не палив і говорив, що саме тому він досяг успіху в політиці.

Депутати не хотіли забороняти паління

З тютюном також тісно пов’язана відбудова Німеччини після війни. У перший рік дій Плану Маршалла з відбудови Європи до ФРН було завезено 90 тисяч тонн вірджинського тютюну з США. Безпосередньо після війни сигарети багатьом заміняли гроші, постала потужна тютюнова промисловість.

Перші ініціативи проти куріння почали з’являтися в 1970-ті роки. Але німецький Бундестаг вперше розглянув законопроект про захист некурців лише 1998 року. Але його прийняття заблокував тодішній міністр охорони здоров’я Горст Зеегофер. Через вісім років той самий Зеегофер, який став міністром захисту справ споживачів в уряді канцлера Анґели Меркель, ухвалення суворого закону проти паління.

«Я вважаю проблематичним, - говорив тоді Зеегофер, - що в деяких федеральних землях існують міркування дозволити власникам пивним самими вирішувати, чи можна курити в тих приміщеннях».

Різні землі, різні закони

Восени 2006 року федеральний уряд підтримав ініціативу депутата від правлячої тоді разом з консерваторами Меркель Соціал-демократичної партії Німеччини Лотара Біндіґа щодо обмеження паління. Але безрезультатно. «Бундестаг не має конституційних повноважень, щоб вирішувати, чи можна курити в школах або міських ратушах», - заявила тодішня міністр юстиції ФРН Бріґітте Цюпріс. Зазнала поразка і 16 прем’єр-міністрів федеральних земель запровадити єдині правила. У 2007-2008 роках у різних федеральних землях почали з’являтися різні закони проти паління.

У результаті, якщо ви сьогодні подорожуєте Німеччиною і хочете курити, вам варто знати різні норми – чи можна викурити сигарету у пивній у Дрездені, як і в Дюссельдорфі? Найбільш суворий закон запровадили тоді в Баварії. «У громадських приміщеннях та в усіх готелях куріння забороняється», - сказав тодішній прем’єр Баварії Едмунд Штойбер.

Тепер його наступник на чолі баварського уряду – Горст Зеегофер. Суворий закон проти паління відвернув від його партії – Християнсько-соціального союзу – багатьох виборців. Тому в серпні 2009-го року дію закону знову пом’якшили – в окремих приміщеннях курити дозволено, а маленькі пивні отримали право називатися закладами для курців.

Автор: Андреас Нолль / Роман Гончаренко

Редактор: Дмитро Каневський