Маленькі партії

Хоча до виборів до Бундестагу 22 вересня допущені 39 партій, реальні шанси бути обраними традиційно мають лише декілька політичних сил. Отож політичний спектр ділиться на великі та маленькі партії. Востаннє з маленьких партій п'ятивідсотковий бар'єр вдалося перестрибнути 1998 року політикам з колишньої Німецької Демократичної Республіки – Лівій партії. П'ятнадцятма роками перед цим потрапити до Бундестагу змогла інша нова сила - Зелені.

Те, що партійний ландшафт у Німеччині є відносно стабільним, пов'язано не лише із прохідним бар'єром. "У Німеччині існує велике зосередження у політичному центрі, традиційні партії вже майже не відрізняються одна від одної",- каже політолог Карл-Рудольф Корте. В інших державах, за його словами, набагато більша поляризація та розмаїття. За рахунок цього Німеччина, щоправда, є політично стабільною, однак виборцям подекуди буває нецікаво. "А від цього якраз мають зиск менші партії, отримуючи зайву увагу",- каже Корте.

Два кандидати

Останнім часом ефект підвищеної уваги відчули на собі одразу дві нові партії. Перша – це ліволіберальна Партія піратів, яка називає себе партією доби інтернету. Друга – правопопулістська Альтернатива для Німеччини (АдН), яка виокремилась з консервативного табору на знак протесту проти політики порятунку євро, що проводить уряд Анґели Меркель.

Пірати, засновані у 2006 році і вже присутні у земельних парламентах чотирьох німецьких регіонів, налічують близько 31 тисячі дійсних членів. АдН народилась офіційно лише у лютому цього року і вже має 15 тисяч членів, у тому числі чимало перебіжчиків з ХДС/ХСС та ВДП. Обидві партії сформували власні виборчі списки у кожній з 16 земель і принаймні формально представлені в усій країні. Окрім великих парламентських партій (ХДС/ХСС, СДПН, ВДП, Лівих та Зелених), таким статусом можуть похвалитися лише праворадикальна НДПН, комуністична Марксистсько-ленінська партія та Вільні виборці.

Конкуренця загострилась

Старі партії протидіють новим. Вони своєчасно уловили, яку небезпеку становлять два новачки, та почали вживати екстрених заходів. Адже АдН та Пірати можуть змінити розстановку сил у п'ятипартійному парламенті, до якого вже звикли, та ускладнити формування урядових коаліцій.

Коли Партія піратів на початку літа 2012 року злетіла у рейтингах популярності до понад десяти відсотків, великі партії занервували та почали активно трубити про свою обізнаність в інтернет-сфері. Щодо АдН, то її виграшною темою є єврокриза. Тому ХДС/ХСС та ВДП намагаються нейтралізувати цього свого клона, розпиляючи увагу громадськості на інші важливі теми. І цим стримують потенційну втечу протестних виборців.

Довіру згаяли

"Про нас знають лише 20 відсотків громадян",- нарікає Бернд Люке, засновник та речник АдН. Активною вуличною агітацією праві популісти збираються подвоїти свою відомість. Однак чи зросте від цього кількість їхніх виборців, невідомо. Тому що зазвичай у Німеччині, на відміну від Франції та Нідерландів, правопопулістам не вдається закріпитися на загальнодержавному рівні.

Ще однією особливістю Німеччини є те, що ЗМІ тут налаштовані помірковано і критично ставляться до маргінальних партій. Після піку популярності Піратів їхні рейтинги різко впали восени 2012-го. Новообрана верхівка партії тривалий час створювала погане враження та потонула у внутрішньопартійних сварках. "Багато горщиків побили",- посміхається каже блогер Саша Лобо. Довіра виборців канула в Літу.

Навпевно, через це ніхто не помітив, що Партії піратів, яка була "партією однієї теми", вдалося вийти з вузької ніші та розробити повноцінну програму. На тлі скандалу довкола американської спецслужби АНБ, каже Лобо, у Піратів з'явився шанс заробити лояльність серед центристські налаштованих виборців. Якщо ж Партія піратів та АдН зможуть пробитися у Бундестаг, то кожна з них матиме близько 40 депутатів. А це означає, що вони перестануть бути маленькими партіями.