Які зміни чекають на Литву після зміни президента

За підсумками першого туру президентських виборів у Литві, що відбувся в неділю, 12 травня, лідирують висунута консервативною партією "Союз Вітчизни" екс-міністерка фінансів Інгрида Шимоніте (31,13 відсотка) і безпартійний економіст Гітанас Науседа (30,95 відсотка). За два тижні у другому турі в їхній боротьбі і вирішиться питання, хто обійме президентську посаду.

Чинний прем'єр, представник "Союзу селян і зелених" Саулюс Скверняліс, здобувши лише 19,7 відсотка голосів, до другого туру не потрапив і вже оголосив про те, що має намір подати у відставку. Про основні висновки, які можна зробити після голосування, а також про два референдуми, які відбулися одночасно з виборами, - у матеріалі DW.

Якою буде боротьба між Шимоніте і Науседою

Явка виборців в першому турі склала 57 відсотків, на п'ять процентних пунктів перевищивши показник минулих виборів 2014 року. На думку Айне Рамонайте, професорки Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету, протягом найближчих двох тижнів виборча кампанія стане більш агресивною: "У першому турі і Науседа, і Шимоніте один до одного вели себе досить чемно. Тепер боротьба стане напруженою". Що стосується обіцянки Скверняліса подати у відставку, то, на думку Рамонайте, він змушений це зробити після всіх своїх заяв: "Можливо, він і його партія вже готуються до парламентських виборів, які пройдуть в 2020 році".

За висловом Анджея Пукшто, завідувача кафедрою політології університету імені Вітаутаса Великого в Каунасі, результат першого туру вказує на те, що країна склала іспит на демократію. "Перемога Скверняліса віддала б "Союзу селян і зелених" всю владу в країні. В руках у партії опинилися б тоді і парламент, і уряд, і посада президента", - підкреслює Анджей Пукшто.

І додає, що правляча партія отримала червону картку від виборців. "Якщо Скверняліс, як і обіцяв, піде у відставку, через рік-два він взагалі може зникнути з політичного життя", - не виключає Пукшто. На відміну від Рамонайте він прогнозує, що протягом наступних двох тижнів виборча кампанія буде нудною: "Між Науседою і Шимоніте немає великих суперечностей - на відміну від них і Скверняліса".

Чекати змін у зовнішній політиці Литви не варто

За словами литовського політолога Лютаураса Гуджінскаса, ідеологічних протиріч між Інгрідою Шимоніте і Гітанасом Науседою немає - обидва кандидати висловлюються на підтримку консервативних цінностей. За його оцінкою, протистояння Шимоніте і Науседи - це конкуренція особистостей і різних наративів. Обидва мають проєвропейську позицію - тоді як прем'єр Скверняліс під час кампанії демонстрував певний євроскептицизм.

Інший співрозмовник DW, політолог Антанас Кулакаускас, вважає, що великих змін у зовнішній політиці Литви після обрання нового президента чекати не варто. Шимоніте, каже Кулакаускас, підтримує політичний курс Далі Грибаускайте - як щодо Росії, так і щодо ЄС. Своєю чергою Науседа, хоча і дотримується загалом проєвропейської позиції, але, наприклад, щодо майбутнього Євросоюзу дотримується точки зору, що ЄС повинен залишитися союзом суверенних держав, свого роду конфедерацією.

І Науседа, і Шимоніте тією чи іншою мірою вважають Росію загрозою, про що вони висловилися в литовській пресі. Науседа називає політику Кремля агресивною. На його думку, відносини Вільнюса з Москвою можуть змінитися тільки в тому випадку, якщо російська влада почне дотримуватися Мінських угод.

Референдуми, які не вдалися

Одночасно з президентськими виборами литовці взяли участь і у двох референдумах - про запровадження подвійного громадянства і про зменшення з 141 до 121 числа депутатів парламенту. Обидві пропозиції не пройшли. Політолог Лютаурас Гуджінскас нагадав, що основним критерієм вибору країн, з якими у литовців могло було бути подвійне громадянство, називалися "євроатлантична інтеграція", рівень економічного розвитку та геополітична ситуація.

Прихильники запровадження подвійного громадянства підкреслювали, що литовці, які емігрували з країни, маючи можливість зберегти два паспорти, отримають потужний стимул повернутися додому і зможуть потім легше інтегруватися на батьківщині. Хоча участь у цьому референдумі взяли 52 відсотки виборців, за запровадження подвійного громадянства проголосувало недостатньо громадян, щоб внести зміни до конституції. Центрвиборчком Литви повідомив, що пропозиція про подвійне громадянство підтримали лише близько 900 тисяч осіб (потрібно не менше 1,23 мільйона).

Провал референдуму про скорочення числа членів Сейму Гуджінскас пояснив тим, що практично всі політичні сили країни - від соціал-демократів до консерваторів і президентки Грибаускайте - закликали громадян не брати в ньому участі. На думку більшості спостерігачів, партія "Союз селян і зелених" ініціювала цей референдум і вирішила провести його одночасно з виборами, щоб кандидат в президенти від партії прем'єр Скверняліс зміг отримати додаткові голоси.

Під час дострокового голосування президентка Грибаускайте демонстративно відмовилася взяти бюлетень для референдуму щодо скорочення числа членів Сейму. Мабуть, так вчинила не тільки вона - за даними Центрвиборчкому, в цьому референдумі взяли участь всього 47 відсотків виборців (мінімальна явка 50 відсотків).