Вічний практикант. Як не потрапити у пастку

Кінокомедія «Resiste» німецького режисера Йонаса Гроша про загально німецький бунт практикантів, який, за сюжетом, призводить до паралічу цілої економіки країни наразі йде в німецьких кінотеатрах. Місцеві кінокритики встигли назвали цю стрічку «нервом часу», яка змушує суспільство замислитись. В сьогоднішній Німеччині дійсно говорять про практикантів як про цілу генерацію. Деяким з них майже тридцять, вони мають вищу освіту і зробили чимало практик, інколи закордоном. Проте всі спроби знайти постійну роботу в Німеччині не принесли успіху. Тому в надії влаштуватись вони знову добровільно йдуть на практику, яка низько оплачується, а інколи не оплачується взагалі, під час якої дипломованого фахівця можуть попросити зробити каву чи помити машину шефа...

Німецька молодь б`є на сполох і намагається згуртуватись в громадські об’єднання, захищаючи свої права на ринку праці. Одна з таких організацій — die Deutsche Gewerkschaftsbund-Jugend (DGB-Jugend) надає молоді підтримку, в тому числі юридичну, а також проводить соціологічні дослідження.

З дипломом - на шиї у батьків

Останнє дослідження, яке стосувалось умов праці молодих людей віком до тридцяти років, свідчить про те, що ситуація на ринку праці лише погіршується. Навіть спостерігається тенденція, що невеликі за розміром німецькі підприємства свідомо набирають невідповідно велику кількість практикантів, часто із закінченою вищою освітою. На таких підприємствах практикант самостійно виконує певну роботу, інколи працюючи по вісім годин на добу як нормальний працівник. По завершенню практики його змінює інший практикант. Таким чином, зазначає DGB-Jugend, молодих освічених людей використовують як дешеву, подекуди безоплатну робочу силу. Згідно з останнім дослідженням DGB-Jugend, половина практик серед молоді із закінченою вищою освітою в Німеччині взагалі не оплачується. Тому дві третини практикантів з дипломом перебувають на утриманні батьків.

Експерти радять: максимум дві практики

Експерти радять молоді: перед тим як зважитись на ще одну практику, ґрунтовно обдумати, наскільки її взагалі доречно робити. Практика має сенс, якщо молода людина ще до кінця не визначилась з вибором професії і хоче отримати досвід роботи в певній галузі. Вона має в першу чергу носити освітній характер, і в будь-якому випадку не розглядатись як випробувальний термін. Тому, якщо практикант відчуває, що його практика не має нічого спільного з навчанням, або що його використовують як нормального працівника, вимагати відповідної оплати праці, або одразу ж припинити практику. Молодим людям взагалі радять намагатись робити практики під час свого навчання і не йти в практиканти вже після здобуття вищої освіти.

Водночас в DGB-Jugend визнають, що через важку ситуацію на ринку праці багато молоді після отримання диплому інколи змушені йти в практиканти. У випадку коли диплом є, а постійної роботи не має, вони радять обмежитись максимально двома практиками. Більше — вже не піде на користь, а, навпаки, зашкодить в пошуках постійної роботи. У потенційного роботодавця може скластись враження, що дипломований фахівець не впевнений у власних силах чи просто нездібний.

Важливо також брати до уваги тривалість практики. Що довша практика, тим більша загроза, що практикант буде інтегрований в певний процес на підприємстві як нормальний працівник і по закінченню практики нічого більше не навчиться. Тому, вважають в DGB-Jugend, оптимальний термін практики — не більше трьох місяців. В DGB-Jugend радять: «Якщо ти хочеш отримати достойну роботу з зарплатою, яка відповідає твоїй кваліфікації, ти маєш випромінювати впевненість і насамперед знати собі ціну».

Без практики не обійтись

Водночас самі випускники німецьких ВУЗів говорять про те, що взагалі без практики отримати роботу неможливо. «Практика важлива в тому сенсі, що тобі потім є що написати в резюме. Якщо в тебе навіть найвищі бали, то ти цим нікого не здивуєш, бо таких мільйони», — стверджує Ольга Сорокіна, дипломований німецький славіст. Зараз вона працює у службі музеїв (Museumsdienst) Кельну, де свого часу була практиканткою. Ольга впевнена, що без цієї практики в неї не було б жодного шансу туди влаштуватись.

Більше інформації про працевлаштування молоді в Німеччині можна знайти на сайтах: www.dgb-jugend.de, www.fairwork-verein.de, www.students-at-work.de

Автор: Ольга Прокопишина

Редактор: Євген Тейзе