В Узбекистані почалися судові слухання у справі Карімової
8 січня 2020 р.
Ташкентський міський суд в середу, 8 січня, почав судові слухання у черговій кримінальній справі проти доньки колишнього президента Узбекистану 47-річної Гульнари Карімової. Про це повідомляє агентство "Інтерфакс" з посиланням на пресслужбу Верховного суду Узбекистану. Суд над Карімовою, яка вже відбуває термін ув'язнення у зв'язку з іншою справою, проходить в закритому режимі.
Карімову звинувачують у вимаганні, розкраданні, укладанні угоди всупереч інтересам Узбекистану, а також в організації злочинного угруповання. Сума збитків, яку називає слідство, становить понад 170 мільйонів доларів. Справи були порушені в серпні 2019 року. Генпрокуратура стверджує, що Карімова нелегально отримала від держави два цементних заводи і продала їх іноземним підприємцям.
У серпні 2015 року Карімову було засуджено за вимагання та ухиляння від сплати податків на майже 2 мільярди доларів. Карімову тоді засудили на 10 років, потім скоротили термін до 5 років домашнього арешту. Однак 2019 року її звинуватили в порушенні умов домашнього арешту і знову взяли під варту. Узбекистан також ініціював арешт активів Карімової по всьому світу обсягом понад півтора мільярда доларів.
У грудні 2017 року США внесли Карімову до санкційного переліку за "глобальним законом Магнітського". А у червні 2019 року стало відомо, що Федеральна прокуратура Швейцарії поверне Узбекистану близько 133 мільйони доларів США, які були стягнуті під час розслідування щодо відмивання коштів оточенням Карімової.
Переслідування Карімової почалося ще за життя її батька, Іслама Карімова, який був президентом Узбекистану з 1989 року до своєї смерті в 2016 році. У 2013 році вона посварилася з батьком і після багатьох років успішної державної та бізнесової кар'єри опинилася в ізоляції, спершу під домашнім арештом, а потім і в ув'язненні.
У грудні минулого року в Узбекистані відбулися перші парламентські вибори після смерті колишнього президента Узбекистану Іслама Карімова у вересні 2016 року та обрання його наступника Шавката Мірзійоєва, що у грудні 2016 року отримав на президентських виборах 88,61 відсотка голосів. Втім ще напередодні глосування усі партії, що брали участь у перегонах, заявили про підтримку Мірзійоєва, тому у країні навіть формально немає політичної опозиції.