Від військомату - за кордон

30-річний львів’янин Роман двічі на рік їздить до Польщі на заробітки, зараз повернувся і чекає нової візи. На його адресу уже приходило кілька повісток, але бажання йти на фронт у чоловіка немає. Категорично проти мобілізації і його дружина. "В армію він не піде, - каже в інтерв’ю DW дружина Ольга. – У нас двоє малих дітей. Я не вірю, що влада проведе цю мобілізацію цивілізовано. Немає жодної гарантії, що за два тижні чоловік мені не подзвонить вже з-під Донецька". Жінка каже, що боїться за його життя та здоров’я, бо начувана про відсутність забезпечення воїнів, про їх абсолютну неготовність протистояти навченим військовим. Втеча за кордон, до найближчої Польщі, видається жінці єдиним вирішенням цієї проблеми. "Хай їде, і там сидить, поки все не закінчиться", однозначно заявляє жінка.

Втеча за кордон – просте вирішення?

Так розмірковують чимало родин західного регіону, де в багатьох є багаторазові шенгенські візи. Особливо ті області, де нацменшини проживають великими групами, зокрема в Закарпатській та Чернівецькій областях. Днями, військовий комісар Чернівецької області Віталій Чурай, на своїй прес-конференції щодо четвертої хвилі мобілізації розповів, що чоловіки Буковини масово виїздять, аби втекти від військового обов’язку. "Головна проблема – це ухиляння від служби…Є вже цілі села, які замовляють автобуси, щоб з 20 січня чоловіки змогли виїхати за межі країни", - каже Чурай. Через це, військові цього регіону навіть готові йти на поступки місцевим громадам, запропонувавши їм самим вирішувати, кого відправляти на захист країни.

Проблема ще й у тому, що немало мешканців прикордонних областей мають паспорти сусідніх Угорщини, Словаччини та Румунії, каже в коментарі DW військовий експерт, керівник Аналітичного центру регіонального розвитку Володимир Гулима. Відтак, переховуватися за кордоном чоловіки можуть необмежену кількість часу. До того ж, на сьогодні немає ані урядового порядку ведення військового обліку громадян, які тимчасово перебувають закордоном, ані дієвого механізму, який би змусив їх повернутися на батьківщину, через отриману повістку, зауважує експерт.

Не скоординований процес

Крім того, мобілізаційне законодавство має багато прогалин і недосконалостей. Скажімо, призовники і мобілізовані чоловіки можуть безперешкодно перетинати кордон, навіть у час мобілізації, бо прикордонники не мають "мобілізаційної" бази даних, каже Гулима. В країні немає дієздатного органу, який би взяв це питання на контроль, кожен правоохоронний орган має свої функції: військомати, міліція, прикордонники, а загальної координації призовного процесу немає, додає керівник Центру.

Якщо людина має всі необхідні документи на виїзд, то прикордонна служба не вправі її не пропустити, каже в коментарі DW речник Держприкордонслужби західного регіону Володимир Шеремет. "Якщо прізвища особи, яка прибула на кордон, немає у Єдиній базі даних досудових розслідувань, проти неї не порушено кримінальної справи, немає спеціальних доручень щодо особи від правоохоронних органів, то вона вправі залишити країну", - пояснює речник. Іншої бази даних у прикордонників немає і вони не відслідковують потоки мобілізованих, додає Шеремет. Утім, несподіванки таки можливі, каже він, коли особа вже безпосередньо на кордоні дізнається, що її прізвище у базі даних досудових розслідувань. "Станом на початок четвертої хвилі мобілізації жодних додаткових розпоряджень щодо перетину кордону мобілізованими особами не надходило, правила залишилися ті ж, і жодних відміток від військового комісаріату від чоловіків теж не вимагають", - пояснює Володимир Шеремет.

Особливості призову на Львівщині

А от хто справді не зможе виїхати з країни – це 121 мешканець Львівщини, проти яких порушено кримінальні справи за ухиляння від службового обов’язку у 2014 році, інформують правоохоронці.

У четвертій хвилі мобілізації Львівщина планує призвати на службу три тисячі чоловіків, які впродовж місяця проходитимуть бойове злагодження на Яворівському полігоні, каже посадовець військомату Львівщини Роман Хардель. Утім, охочих уникнути служби є чимало, визнає військовий. Приміром, з тих, хто отримав повістки у час третьої хвилі мобілізації (липень-серпень 2014 року) лише кожен десятий прибув у комісаріат Львівщини. Військові навіть планують до процесу вручення повісток залучити співробітників міліції, повноваження яких є значно ширшими.

Захід не налаштований воювати

Хоча Львівщина і виконала план попередньої мобілізації, утім, загалом західний регіон недобрав до плану. "План мобілізації не виконано в повному обсязі. У першу чергу через збурення і невдоволення у західних областях України, де люди перекривали дороги, щоб зірвати мобілізацію", - підсумував результати попередньої хвилі представник Генерального штабу Збройних сил Сергій Масловський в інтерв’ю виданню "Народна армія".

Львівщина зробила план завдяки добровольцям, припускає експерт Гулима. Але загалом суспільні настрої щодо мобілізації у західному регіоні не надто високі, каже він. Навіть останні соцопитування показують, що третина мешканців налаштовані активно протестувати проти мобілізації, і лише 35 відсотків готові виконати військовий обов’язок, наводить дані Гулима. Він вважає, що цьогорічна мобілізація не вирізнятиметься активністю, бо настрої ті ж.