У Польщі уряд та ультраправі можуть посваритися

Націоналістам таки дозволили провести свій марш у Варшаві, запланований на 11 листопада, тобто на день незалежності. Так вирішив 8 листопада суд. Незадовго до того ліберальна мерка Варшави Ганна Гронкевич-Вальц заборонила націоналістам проведення цього заходу. Міська голова польської столиці керувалася побоюваннями, що демонстранти могли б знову вийти з ксенофобськими плакатами, як це було торік. "Польща, а особливо Варшава за свою історію вже досить настраждалися від націоналізму", - так вона пояснила своє рішення.

Але організатори цього маршу, в тому числі й ультраправе політичне угруповання "Національно-радикальний табір", не заспокоїлися й подали позов до суду. І судді ухвалили, що не можна робити припущень щодо перебігу цьогорічної акції, виходячи з торішнього досвіду.

Альтернативна маніфестація під егідою держави

Однак, як президент Польщі Анджей Дуда, так і урядова право-консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС), членом котрої він є, зраділи рішенню мерки. Забороною проведення маршу націоналістів, котрий за останні вісім років переріс у масову акцію, набуваючи дедалі більших масштабів, міська влада підіграла уряду.

Адже вже давно кілька польських урядів намагалися запропонувати проведенню націоналістичного маршу інші альтернативні заходи, а також популяризувати їх. Однак всі ці спроби зазнали невдачі. А цього разу раптом з'явився шанс таки досягти цього. Не дарма президент Анджей Дуда та прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький закликали громадян вийти на державний урочистий захід, під назвою "Біло-червоний марш з нагоди 100-річчя відновлення незалежності".

Маршрут цього маршу пролягає точнісінько тими вулицями, котрими традиційно простували націоналісти. Тож у такий спосіб ПіС могла б політично маргіналізувати націоналістів, котрі щороку демонстрували дедалі кращу організованість. Крім того, польський уряд показав би всьому світу, що він тримається осторонь радикальних течій. І ось тепер у Варшаві відбудеться два марші.

Націоналістичне минуле

Приводом проведення цього заходу стало 100-річчя відновлення незалежності Польщі, що зникла з карти Європи як держава наприкінці XVIII століття. Внаслідок трьох поділів Польщі, території, що належали польській державі, опинилися під Пруссією, Австрією та Росією. Варто згадати, що політичні настрої та сили, що панували в Польщі 100 років тому, а також перед початком Другої світової війни, відповідали сьогоднішнім. Тоді, так само як і тепер, тривала ідеологічна боротьба між лібералами та консерваторами, а на правому політичному фланзі виникали радикальні націоналістичні рухи.

Тож теперішні польські націоналісти пов'язують проведення своїх заходів із маршами, що відбувалися у Польщі до Другої світової війни. Цього року головним гаслом маршу стане "Бог, честь та батьківщина". Торішнє гасло було "Ми хочемо Бога". Під час торішнього маршу на очі потрапляли праворадикальні транспаранти та символи, в тому числі й кельтський хрест, котрий вважається символом неонацистів. Вони використовують його замість забороненої свастики. Були й плакати з такими вимогами як "Лише біла Європа", "Чиста кров" чи "Біла Європа націй громадян". Серед промовців під час торішнього маршу був італійський украй правий політик Роберто Фіоре. Він очолює правоекстремістську італійську організацію Forza Nuova.

Політична подвійна гра

Хоч прокуратура проводила розслідування поведінки учасників заходу щодо поширення "заборонених ідеологій" чи "промов, що розпалюють ненависть на расистському, етнічному та релігійному ґрунті", досі жодного судового рішення з цього приводу так і не було.

А президент Польщі Дуда, виступаючи перед журналістами, хоч і засудив екстремістські промови, з якими "не погодиться жодна чесна людина", але, за його даними, лише мізерна частина учасників несли суперечливі транспаранти та символи. Дуда наголосив, що переважна більшість учасників маршу керувалися патріотичними мотивами та прагненням просто відзначити відновлення незалежності Польщі в святковій атмосфері. Зі схожими коментарями відреагували на торішні події й в уряді країни. Багато критиків вбачають у цьому подвійну гру польського уряду, котрий офіційно тримається осторонь націоналістів, але загалом підтримує та захищає їх.

Конкуренція на урочистостях

Те, що державний захід конкуруватиме тепер з націоналістичним, свідчить про напружені стосунки в право-консервативному таборі. Націоналісти роблять спроби відмежуватися від уряду та залюбки наголошують, що їхній марш, котрий проводиться з 2010 року, - спонтанна ініціатива "знизу" на відміну від організованого "згори" державного свята. "Важливо, щоб марш до дня незалежності зберіг свій суспільний характер, бо лише так він зможе відповідати волі поляків та патріотів, котрі бажають відсвяткувати незалежність", - написав Роберт Бакевич, котрий є одним з організаторів заходу націоналістів та належить до керівників ультраправого "Національно-радикального табору".

Але багатьом полякам буде досить непросто чітко розрізняти 11 листопада ці два заходи. Державний марш розпочнеться за годину після завершення маршу націоналістів на тому ж місці, та пройде тим же маршрутом. Практично немає сумнівів, що обидві колони де-не-де з'єднаються одна з одною. А це не до душі націоналістам, котрі через державний захід могли б втратити претензію на винятковий характер свого маршу.