Фрески Бруно Шульца ожили

Рівно 11 років тому казкові стінописи дрогобицького генія Бруно Шульца були віднайдені після десятиліть забуття на колишній віллі австрійського есесівця Фелікса Ландау. Бруно Шульц - один з найбільш поціновуваних у Польщі письменників та митців, якого нерідко називають "дрогобицьким Кафкою", змалював їх у дитячій кімнаті за наказом гауптшарфюрера Ландау в окупованому нацистами Дрогобичі. 1942-го року Шульц загинув від кулі гестапівця Карла Ґюнтера.

Упродовж багатьох років казкові малюнки, що стали для багатьох мистецтвознавців символом підневільної творчості у роки Голокосту, вважалися втраченими. Аж поки 2001-го року гамбурзький кінодокументаліст Беньямін Ґайслер не віднайшов їх під шаром фарби на кухні колишньої дрогобицької кам’яниці Ландау на вулиці Тарнавського.

Віртуальне відтворення

Мистецький світ Польщі, Австрії, Німеччини й, звичайно, Галичини був приголомшений сенсаційною знахідкою. Але радість тривала недовго - експертна група з єрусалимського комплексу "Яд Вашем" на чолі з архіваріусом, екс-львів’янином Марком Шраберманом, запрошена для оцінки стінописів, брутально демонтувала та контрабандою вивезла частину фресок до Ізраїлю. Історія з викраденням фресок мала грандіозний міжнародний резонанс й докладно описана у фільмі Ґайслера "Знайти малюнки".

На врегулювання суперечки знадобилося шість років та пряма вказівка президента Ющенка: три фрески передані музею «Яд-Вашем» у депозит на 20 років, інші п'ять – перебувають на реставрації в Україні. Цілісність композиції ніби ніколи не відновити. Але Беньямін Ґайслер вирішив здійснити неможливе: реконструювати її якщо не у реальному, то у віртуальному вимірі. Саме так виникла ідея інсталяції «Картинна галерея Бруно Шульца – остання робота генія», яка відкрилася днями у східнонімецькому Ціттау. «Після викрадення фресок, я відчув себе ошуканим», - розповів Гайсслер в інтерв'ю Deutsche Welle, - Я прагнув знайти конструктивні способи відбудови композиції із фрагментів. Досі це перший у світі проект тривимірної реконструкції зруйнованої настінної композиції», - каже він з гордістю.

Друге життя композиції

Завдяки новітнім технологіям, змальовані гномики, кучер, котик, королева та інші казкові персонажі ожили у тому вигляді, в якому і були уперше віднайдені 9 лютого 2001-го року. Мобільна інсталяція з використанням відеопрожектування на стіни дозволяє також побачити усі етапи розвитку цієї історії: від моменту знайдення до демонтажу й реставрації.

«Зі свого фотоматеріалу мені довелося складати «паззл»», - розповідає автор. «Я реконструював кожну стіну і кожну її сторону у відповідному розмірі. За допомогою представника польського міністерства культури вдалося відновити першочерговий вигляд стін з малюнками. Кожна картинка – це своєрідний фотомонтаж: я складав одну картинку з багатьох різних фотографій».

Міжнародний проект

Нову експозицію Ґайслер доповнив докладним каталогом, до укладання якого долучилися письменники Юрій Андрухович з України, Аньєта Плай зі Швеції та Ірина Лібманн з Німеччини. Прем’єра інсталяції відбулася під патронатом бібліотеки Ґроссхеннерсдорфа та театру Герхарта Гауптманна з Ціттау. «Ми не випадково патронуємо цей проект», - розповів директор бібліотеки Ґроссхеннерсдорфа Андреас Шенфельдер. «Наші міста розташовані на самому кордоні з Польщею, і тема міжкультурного діалогу, налагодження культурних мостів, є для нас пріоритетною», - наголошує він.

Цього року мистецький й літературний світ відзначатиме 120-й день народження й 70-і роковини смерті Бруно Шульца. У театрі Ґерхарда Гауптманна з цієї нагоди ставлять нову постанову шульцових «Цинамонових крамниць» - твору, який вже став класикою польської літератури та перекладений майже 40-а мовами світу.

Мистецтво не для мас

Беньямін Ґайслер сподівається, що нову 3D-інсталяцію дрогобицького унікуму також побачить якнайбільше коло цінителів творчості Шульца. Після Ціттау експозицію буде представлено у Люксембурзі та Нью-Йорку, а відтак, як сподівається Ґайслер, й в Україні.

«Ми плануємо показати ці матеріали під час Форуму видавців у Львові цього вересня й у співпраці з єврейською громадою Дрогобича, презентувати їх у міській синагозі. Разом із німецьким посольством я б хотів організувати ще й виставку у Києві», - розповів автор.

Крім того, режисер хотів би показати експозицію й у Польщі, одначе знайти фінансування під виставки як у Польщі, так і в Україні, скаржиться Беньямін Ґайслер, завдання не з простих. І через 70 років після трагічної смерті, як і у свою сучасність, творчість Шульца залишається поза модою й «мейнстрімом». Але для своїх поціновувачів Бруно Шульц та його доробки – не просто мистецтво, а об'єкти майже культові. 

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе