Економіка і вибори

Фінансові ринки майже ніяк не відреагували на результати голосування в Німеччині й можливе продовження правління Анґели Меркель. Як біржа, так і євро у понеділок, 23 вересня, фактично тупцювали на місці. Відсутність сплеску або падіння курсів економісти пояснюють тим, що такий результат очікувався й усі були до нього готові. Щоправда, розслаблятися ще зарано. Попереду коаліційні переговори. Якщо вони затягнуться, тоді це може відбитися й на ситуації на фінансових ринках.

Чимало представників економіки висловили жаль у зв'язку з поразкою Вільної демократичної партії. Багато хто з них хотів би бачити продовження консервативно-ліберальної коаліції. Тепер, однак, християнським демократам бракує не лише традиційного партнера по коаліції, але й важливого корегувального фактору, наприклад, у питанні податкової політики. Так, про запровадження спецподатку на фінансові трансакції вже відкрито говорять представники майже всіх політичних партій, лише ліберали й надалі зараховують себе до противників такого заходу.

Без корегувальної функції

Але, власне, таку корегувальну функцію ліберали останнім часом якраз і не виконували, каже провідний експерт Інституту світової економіки в Кілі Йоахім Шайде. "Вільні демократи в минулому не були тим, чим вони мали би бути в уряді, а саме - ринковим корегувальним фактором. І за це виборці їх і покарали", - каже Шайде.

Разом з тими партіями, які тепер представлені в Бундестазі, вірогіднішим виглядає й запровадження на законодавчому рівні розміру мінімальної зарплати. У майбутньому ліберали не зможуть впливати на цей процес, який не викликає особливого захоплення з боку представників ділових кіл. Президент Федерального об'єднання німецької промисловості Ульрих Ґрилло критикує, що під час передвиборної кампанії й так забагато говорили про перерозподіл замість того, аби подумати про цілеспрямовану економічну політику.

Послідовна політика - передумова планування

Відкритих питань, на думку Ґрилло, залишається чимало: це й енергетика, і податки, й інвестиції. Він нагадав, що Федеральне об'єднання німецької промисловості представляє інтереси компаній, які забезпечують роботою щонайменше вісім мільйонів осіб. "Вони хочуть бачити потужніше економічне зростання й більше роботи", - зауважив Ґрилло. Якщо вдасться досягти успіху в цих напрямках, тоді, на його думку, "знову можна буде говорити й про перерозподіл".

Поки що ж, за словами Ґрилло, більшість представників економіки тішаться тому факту, що вдалось уникнути післявиборчого хаосу. Більше того: чітка перемога консервативного блоку ХДС/ХСС з точки зору економіки дозволяє сподіватись на збереження послідовності в економічній політиці, а це, в свою чергу, означає й наявність умов для планування. Представники ділових кіл Німеччини погоджуються з тим, що треба більше інвестувати в освіту й інфраструктуру, але водночас вони застерігають майбутню правлячу коаліцію від підвищення податків.

Реформ непочатий край

Аналітик з Інституту світової економіки в Кілі Йоахім Шайде вважає, що слід було б зайнятися подальшими реформами на ринку праці та перетвореннями в пенсійній сфері. Але ці теми, на його думку, недостатньо глибокого висвітлені у виборчих програмах політичних партій, які потрапили до Бундестагу. "Залишається сподіватись, що не буде гірше", - каже експерт. За таких умов, на його думку, краще мати реформаторський застій, ніж рухатись у неправильному напрямку.

Те, що нова політична сила "Альтернатива для Німеччини" все ж таки не потрапила до Бундестагу, ділові кола сприйняли з полегшенням. Представники цієї партії підкреслено критично налаштовані до Єврозони і спільної європейської валюти. Чимало представників ділових кіл натомість ще перед виборами вимагали від усіх політичних партій відкрито виступити на підтримку євро. Тому проходження до Бундестагу євроскептиків і противників спільної європейської валюти могло б викликати скептичну реакцію в першу чергу в південно-європейських країнах і призвести до дестабілізації ситуації на фінансових ринках.