Експерти: Москва надовго зіпсувала стосунки з Заходом

Уповноважерий представник федерального уряду Німеччини Ґернот Ерлер вітає заплановене Росією відведення своїх військ від українсько-російського кордону, повідомляє AFP. Як він заявив у своєму інтерв'ю газеті Osnabrücker Zeitung, яка вийшла друком у понеділок, 13 жовтня, рішення Володимира Путіна вивести понад 17 тисяч військовослужбовців від прикордонної з Україною зони є "вагомим кроком у вірному напрямку". Він додав, що "такий крок свідчить, що Росія не бажає подальшого загострення протистояння з Заходом".

Водночас Ерлер зауважив, що від Москви очікують тепер подальших кроків. Зокрема, Росія зобовʾязалася під час перемовин контактної групи за участі з представників Києва, Москви, ОБСЄ та проросійських сепаратистів з Донбасу, "вивести усе озброєння та своїх військовослужбовців і сприяти незалежному контролю українсько-російського кордону під егідою ОБСЄ". Ці зобовʾязання повинні виконуватися, зазначив Ерлер.

З огляду на очікувану зустріч між Путіним та Порошенком в Мілані Ерлер наголосив на необхідності вивести переговори про політичне владнання конфлікту на Україні на вищий рівень. Хоч переговори у рамках контактної групи і принесли певні результати, серед яких, зокрема, домовленості про припинення вогню у вересні, проте їх недостатньо, аби знайти стале, чи то пак тривале рішення. На його думку, "перемовини слід продовжити саме на найвищому рівні".

Відведення військ не вплине на санкції проти Москви

Примітним є той факт, що оголошений відвід російських військ від україньского кордону аж ніяк не помʾякшить санкцій проти Росії, як це випливає зі слів речника німецького уряду Штеффена Зайберта. У понеділок, 13 жовтня, перед репортерами у Берліні він, зокрема, вказав на схильність Росії робити заяви про готовність до примирливих кроків саме перед важливими міжнародними зустрічами, а потім не зважати на власні слова. "Лише вчинки мають вагу, - застеріг Зайберт. - Якщо виходити з сьогоднішнього стану речей, особисто я не бачу жодних підстав піддавати сумніву теперешні санкції".

Крім того, саме через кризу в Україні німецька сторона відмовилася від запланованої на кінець жовтня німецько-російської зустрічі під назвою "Перербурзький діалог", яка цього разу мала відбутися у Сочі. Зустріч перенесено на невизначений час, заявив співголова "Діалогу" Лотар де Мезьєр у понеділок, 13 жовтрня, після відповідного погодження між координаційними комісіями з обох сторін. Німецька сторона обґрунтовує свій хід небажанням бути втягнутими у політичні сутички.

У Німеччині переоцінюють відносини з проблемним партнером

Зараз, коли минув перший шок після анексії Криму Росією та її втручання у події на Сході України, у Берліні взялися за аналіз сьогоднішного стану речей в Європі та роблять відповідні висновки на майбутнє.

Процес переоцінки усього комплексу безпекових пробем для Європи та стосунків з Росією зачепив не лише міністерські кабінети та закриті наради у канцлерки Анґели Меркель, а й незліченні форуми та конференції за участю урядових та громадських діячів, експертів, парламентарів.

Якщо їх послухати, доходиш висновку, що за життя нинішнього політично активного покоління Німеччини, як, власне, і усього Євросоюзу, відносини між Росією та Заходом більше не стануть такими, як до початку української кризи.

Відхід російських військ не поверне колишніх відносин між Заходом та Росією

Утім, хоч німецький політикум загалом практично одностайно вітає намір Москви відвести російські війська від зони конфлікту на Сході України, ніхто з політиків та державних діячів ФРН уже не уявляє повернення до нормальних стосунків між Заходом та Росією.

Експерт комітету Бундестагу з питань безпеки Фрітц Фельґентрой дотримується думки, що Європі "варто - без ностальгії за періодом з 1990 року й по сьогодні - тверезо оцінити ступінь ризику і визнати, що сценарії, свідками яких ми стали на прикладі Молдови, Грузії та України, несуть загрозу, принаймні, для двох членів НАТО, а саме - для Естонії та Латвії".

Невже НАТО - лише "паперовий тигр"?

Як мінімум, для цих двох країн, а також для їхніх сусідів Литви та Польщі, за словами Фельґентроя, Північноатлантичному альянсу слід забезпечити додатковий потенціал стримування Росії.

Під час останнього саміту НАТО вже було прийнято відповідні рішення, за якими, напевно, слід чекати і наступні - у разі, якщо російський президент не зупиниться на Криму та східних регіонах України. А такий варіант у Німеччині не виключають.

Експертка фракції "Союз90/Зелені" у зовнішньоекономічному комітеті Бундестагу Марілуїзе Бек, наприклад, твердо переконана, що на черзі Херсон, а потім і Одеса. Тут вона зауважує, що російському державному керівництву йдетьcя не лише про Україну, але й про Захід. За її словами, Путім має намір продемострувати, що НАТО - всього лишень "паперовий тигр", що "НАТО, ЄС та й увесь декадентний Захід узагалі не здатні себе захистити".

"Стримування 2.0"

У своїй відповіді на запитання DW, яким бачать майбутню європейську безпекову систему в штабі планування німецького МЗС, його керівник Томас Баґґер нагадав про подвійну стратегію НАТО, яка існувала наприкінці 60-х років минулого століття: коли спиралися на військову потугу і паралельно пропонували політичну співпрацю.

Для досягнення прийнятного для всіх результату він пропронує повернутися до досвіду Гельсінського процесу сорокарічної давнини, коли на переговорах між Заходом та Сходом одним йшлося про гарантії недоторканості кордонів, а інших цікавила повага до правозахистних засад.

Баґґер нагадує, що хоч і тоді не всі інтереси учасників переговорного процесу збігалися, їм все ж вдалося домогтися свого, хоч і з дечим довелось просто миритися. Так само і зараз - Росії та Заходу доведеться визначити суму спільних інетересів і підвести їх до спільного знаменника, каже експерт. Баґґер свідомий того, що довірливого партнества більше не буде. Адже Європа ніколи не визнає легітимність дій Росії стосовно Криму, і "ті санкції, до яких вдалися одразу після анексії півострова, триватимуть ще дуже і дуже довго".

Холодне сусідство

На тривалий період холодного і напруженого сусідства з Росією, хай навіть і без нової "холодної війни", налаштований і член парламентського комітету у справах Євросоюзу Мануель Саррацин. Він не бачить, "яким має бути рішення української кризи, яке змогло б повернути статус-кво у стосунках ЄС з Росією чи Німеччнини з Росією". "Росія більше не вважається партнером для забезпечення стабільності у сусідньому з нами регіоні", - вважає він. Тож, на думку Саррацина, для цього регіону варто сформувати особливий порядок денний, який би чесно і прозоро націлювався на обстоювання його інтересів, не озираючись на Росію. "Нам має бути байдуже, що думає Росіє, коли йдеться про Україну, Молдову чи Грузію", - додав він.