Експерти: Повний цикл виробництва зброї не має бути самоціллю

Кріплення, оптику, комплектуючі електронних систем, спецметал для будування літаків, складові частини ракет та бронетанкової техніки - все це та ще багато іншого закуповувала Україна в Росії для виробництва власної зброї та військової техніки. За оцінками експертів, від до 10 до 15 відсотків українського оборонно-промислового комплексу (ОПК) залежало від російських комплектуючих. "Треба розуміти, що все озброєння та військова техніка до нас перейшла ще з радянських часів. Тоді ніхто не ділив де Росія, а де Україна, бо були інші підходи для створення виробничої кооперації", - пояснив DW заступник гендиректора з виробництва державного концерну " Укрспецекспорт" Юрій Пащенко.

Криза як поштовх для розвитку?

Після початку російської окупації Криму та підтримки Росією самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" на Донбасі Україна з квітня зупинила постачання зброї до Росії, а з червня заблокувала експорт товарів військового призначення. Підприємства , які входять до концерну "Укрспецекспорт" були змушені в авральному режимі шукати замінники російським деталям. "Сказати, що для нас це було легко відмовитися від російських деталей та одразу знайти імпортозаміщення, це неправда. Бо будь-який серйозний виріб, де ви замінюєте одну деталь треба провести дослідно-конструкторські роботи, випробування, кошти на це. Але ми з цим справляємось", - запевняє Юрій Пащенко.

В "Укрспецекспорті" хваляться, що за півроку змогли частково відновити виробництво оптичних систем на Черкаському заводі "Фотоприбор", а також на спецзаводі в Ізюмі. Частково "перекрили" потреби завдяки імпорту військової оптики з Польщі. На Луцькому ремонтному заводі "Мотор" з семи тисяч деталей, які потрібні для виробництва авіадвигунів, підприємство вже освоїло власний випуск майже чотирьох тисяч деталей. Львівський бронетанковий завод всі російські деталі замінив на деталі власного виробництва і виготовляє їх для підприємств, що знаходяться з ним у кооперації "Це з одного боку криза певна була, з іншого – певний поштовх. Розуміючи, що вкладаючи у власну виробничу базу вони отримують зниження собівартості, за рахунок чого підприємство зможе рухатися далі", - каже перший заступник гендиректора ДК "Укрспецекспорт" Сергій Пінькас. Виробництво всіх деталей та комплектуючих та озброєння, які раніше виготовлялися в Росії, "Укрспецекспорт" тепер хоче освоїти на своїх підприємствах та налагодити повний цикл виробництва в Україні.

Потрібне стратегічне бачення

Водночас експерти застерігають, що закритий цикл виробництва озброєння не завжди виправданий і закликають українську владу передусім визначити першочергові завдання для оборонної промисловості. "Зараз немає системного підходу в цьому. Все робиться хаотично. Аби щось виробляти, потрібна економічна база і прорахунки, чи знадобиться це потім Україні", - вважає керівник Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він наголошує, що для прорахунків і вироблення стратегії розвитку українського ОПК повинна бути створена держкомісія з оборонної промисловості та в уряді введена посада віце-прем'єра з ОПК. "Якщо йдеться про системи, які Україна ніколи не виробляла і вони використовуватимуться тільки для власної оборони, а не на експорт, то тоді краще закуповувати їх у надійних партнерів, бо є якась певна кількість, яка потрібна і все. Тому організовувати повний цикл їх виробництва в Україні недоречно і дорого", - вважає експерт. За його словами, мова йде про бойові літаки, вертольоти чи системи протиповітряної оборони.

Альтернативою може бути кооперація, коли Україна буде купувати основу для літаків, а оснащуватиме їх власними двигунами та ракетами. "Кооперація - це непогано, просто треба мати надійних партнерів. Ними можуть бути польські, словацькі підприємства, які також мають досвід позбавлення залежності від ще радянського ОПК", - припускає директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих. Окрім цього, на його переконання, в кооперації Україна повинна робити ставку на співпрацю з країнами, які мають технології виробництва надсучасного озброєння, зокрема США, Японія, Німеччина, Франція т Великобританія. "Треба в Україні нормальні умови, аби іноземні виробники заходили до нас зі своєю продукцією та створювати з ними кооперації. Нам потрібна адаптація до західних зразків та їхнього досвіду".

Експерти сходяться на тому, що повний цикл виробництва озброєння в Україні потрібен тільки для основної продукції для захисту та оборони країни, решту зброї доречно виготовляти у співпраці з іншими партнерами, які займуть "звільнену нішу Росії".