Закон про вищу освіту

Законопроект "Про вищу освіту" розробило міністерство освіти 2010 року. Тоді він спричинив студентські акції протесту та різку критику академічної спільноти. Після цього президент України Віктор Янукович був змушений відправити документ на доопрацювання. Наприкінці грудня 2011 року законопроект зареєстрували в парламенті, але вже в січні 2012 року глава українського уряду Микола Азаров запропонував додаткові консультації зі студентськими профспілками.

"Революційний крок" переноситься

На початку червня український прем’єр заявив, що законопроект "Про вищу освіту" узгоджений і 11 вересня Кабінет міністр затвердить його, аби винести вже на розгляд до Верховної Ради. Як повідомлялося, представники міністерств та робочої групи досягли порозуміння стосовно останніх п'яти суперечливих проблем. Глава українського уряду спрогнозував, що парламент ухвалить закон вже цього року. На думку прем'єра, "це буде революційний крок у вищій школі", який запровадить в Україні європейські принципи вищої освіти та закріпить "основи демократичного самоуправління".

Натомість, 7 червня віце-спікер парламенту, депутат від "БЮТ-"Батькіщини" Микола Томенко повідомив, що Кабмін "вкотре переніс розгляд узгодженого робочою групою законопроекту". Новий термін – 13 червня. Таким чином, як вважає Томенко, внесення документу до парламенту в останній сесійний тиждень тепер можливе "лише теоретично". Найбільш вірогідно, що документ дійде до депутатів лише у вересні чи жовтні "і максимум, що можна буде зробити з ним – це пройти перше читання". Отже, як сказав віце-спікер, закон пор вищу освіту ухвалюватиме вже новий склад парламенту, який буде сформований після жовтневих парламентських виборів.

Сподівання на краще

Голова експертного відділу Української асоціації студентського самоврядування Олександр Смирнов в інтерв'ю DW зауважив: "Порівняно з версією, яка вносилася в грудні міністерством освіти, ми суттєво просунулися вперед. На високому рівні закріплена автономія університетів, міносвіти має мінімум впливу на вибори ректорів, на складання фінансових планів, студенти мають право на вибір 25 відсотків навчального плану". Разом з іншими громадських організаціями Українська асоціація студентського самоврядування увійшла до складу робочої групи з доопрацювання законопроекту про вищу освіту.

Водночас він спростував слова Азарова про цілковите узгодження суперечливих пунктів. Серед таких проблем Смирнов назвав питання про держзамовлення. На його думку, система, що діє, цілковито скомпрометована і вже довела свою неефективність. Молоді фахівці часто залишаються без роботи, хоча вони вчилися за квотою державного замовлення. Представник Української асоціації студентського самоврядування вказав також на невизначеність повноважень і форми існування державного органу, який має замінити нинішню державну акредитаційну комісію. Проте Смирнов з оптимізмом оцінює перспективи подолання цих суперечливих моментів, оскільки, як він наголосив, "усі рішення ухвалюються робочою групою за участю представників громадськості".

Опір бюрократії

На відміну від Смирнова один з лідерів Фундації регіональних ініціатив Михайло Каменєв розповів DW, що цю та ще кілька молодіжних громадських організацій, які брали участь в організації студентських протестів 2010 року, усунули від роботи над законопроектом про вищу освіту. "Нам заявили в секретаріаті Кабінету міністрів: той час, коли ви були потрібні вже минув", – сказав Каменєв. Він пишається тим, що студентські протести "змусили переглянути неприйнятні законопроекти, які раніше вносилися депутатами від Партії регіонів". Але визнав, що теперішнє усунення від узгодження важливого для студентської молоді закону йому "дещо неприємне".

"Текст законопроекту містив норми, які дозволяли переслідувати студентів за політичну активність, підвищували фінансову залежність ВНЗ від міністерства та фактично нищили самоврядування вишів, - продовжив Каменєв. - Нам сказали, що ці норми були усунуті, але достеменно невідомо, чи так це сьогодні". Громадський активіст вказав на брак прозорості під час розгляду законопроекту. За його словами, коли в проект внесли пропозиції громадськості та ректорів ВНЗ, він потрапив на узгодження до міносвіти: висловлювалося бажання прибрати ключові позиції по автономії, по фінансуванню. В результаті, як сказав громадський діяч, наразі "зміст законопроекту, який виноситься на затвердження уряду, відомий лише людям, які ухвалюють рішення".