Російська амністія
24 грудня 2013 р.
Російські слідчі почали видавати постанови про припинення кримінальних справ проти членів екіпажу судна Arctic Sunrise, затриманих після акції на платформі "Прирозломна", повідомив агенції "Інтерфакс" у понеділок, 24 грудня, адвокат Greenpeace Андрій Сучков. "Кожен учасник окремо в супроводі юриста приходить до слідчого, який і ознайомлює їх із постановою. Сьогодні це будуть одна-дві людини, завтра - післязавтра - всі інші", - розповів Сучков. За його словами, відразу після отримання постанов вирішуватиметься питання про виїзд активістів-іноземців. Коментарів Слідчого комітету Росії з цього приводу поки немає.
У російському філіалі Greenpeace розраховують, що всі учасники екіпажу судна Arctic Sunrise будуть амністовані до кінця цього тижня. "Всіх адвокатів наполегливо запрошували прибути до слідчих у Петербург в середу. У мене є надія, що цього тижня всі юридичні формальності будуть завершені", - сказав "Інтерфаксу" у вівторок директор з програм російського відділення Greenpeace Іван Блоков.
Резонансні амністії
Нагадаємо, серія гучних звільнень з-під варти у Росії формально приурочена до 20-ої річниці Конституції РФ. Напередодні вийшли на волю дві учасниці групи Pussy Riot. У вівторок, 24 грудня, Надія Толоконникова і Марія Альохіна зустрілися в Красноярську, повідомляє агентство dpa. Вони мають намір разом із правозахисниками боротися за поліпшення умов утримання ув'язнених в російських колоніях. Чоловік Толоконникової Петро Верзилов повідомив, що в п'ятницю в Москві учасниці гурту зустрінуться з журналістами. Звільненню учасниць панк-гурту Pussy Riot передував вихід з колонії, мабуть, найвідомішого російського ув'язненого, екс-голови "ЮКОСу" Михайла Ходоковського.
Оглядачі вважають, що в такий спосіб президент Росії Володимир Путін намагається покращити репутацію Росії напередодні зимової Олімпіади у Сочі. Низка західних лідерів вже заявили про те, що не братимуть участь у сочинських олімпійських урочистостях. Серед них, зокрема, президенти США, Франції, Німеччини та Литви. Коментуючи своє рішення, президент ФРН Ґаук утримався від вживання слова "бойкот". Водночас президентка Литви Даля Грибаускайте напряму пов'язала своє рішення із ситуацією з дотриманням прав людини в Росії, повідомляє інформагенція dpa.