Каннський фестиваль: 12 найгарячіших фаворитів

Він може цілком добре жити і без "Золотої пальмової гілки", заявив ще напередодні 69-го Міжнародного кінофестивалю в Каннах іспанський режисер Педро Альмодовар. Але якщо покласти руку на серце, то напевно він безмежно тішитиметься, якщо його "Джульєтта" ("Juliete") - драма про складні взаємовідносини - стане переможцем серед 20 інших конкурентів.

Педро Альмодовару ще жодного разу не вдалось привезти з Канн головний приз кінофестивалю. Бельгійцям Жан-Пьєру та Люку Дарденн з цим пощастило більше. Уже двічі вони здобували престижну нагороду. Їхня нова стрічка "Незнайомка" ("La Fille Inconnue") оповідає історію молодої лікарки (Адель Енель), яка дорікає собі, що відмовилась прооперувати незнайому дівчину, яка згодом померла.

Британець Кен Лоуч також свого часу виграв "Золоту пальмову гілку". Назва його нового фільму "Я, Деніель Блейк" ("I, Daniel Blake"). Лоуч відомий тим, що розповідає про нижні прошарки населення хоч і відверто, але водночас по-доброму. Цього разу йдеться про 59-річного Деніеля, який після інфаркту має розпочинати все спочатку. Допомогу він знаходить у самотньої жінки, яка виховує двох дітей.

До відомих персонажів Каннського кінофестивалю належить і румунський режисер Крістіан Мунджіу. 2007 року він отримав "Золоту пальмову гілку" за драму "4 місяці, 3 тижні та 2 дні" ("4 luni, 3 săptămâni şi 2 zile"). У його новому опусі "Бакалавріат" ("Bacalaureat") йдеться про батька, який усю енергію вкладає в освіту своєї доньки. Але перед її іспитом відбуваються непередбачувані речі.

Іранського режисера Асгара Фархаді запросили до Канн буквально в останню хвилину. У конкурсній програмі демонструється щойно відзнята ним стрічка "Комівояжер" ("Forushande "). Лауреат премій "Оскар" та "Золотий ведмідь" розповідає історію однієї закоханої пари, чиї стосунки зазнають радикальних змін під тиском драматичних подій.

Олів'є Ассаяс належить до тих французів, яким вдалось потрапити до конкурсної програми в Каннах. Його "Персональний покупець" ("Personal Shopper") - це сучасна містична історія. Сюжет розгортається в сучасному Парижі. Американка Крістін Стюарт зіграла роль жінки, котра дуже невдоволена своєю роботою, має здатність спілкуватись з духами й сильно сумує за своїм померлим братом-близнюком.

Джим Джармуш - один з трьох американських режисерів, які цього року теж змагаються за "Золоту пальмову гілку". 1993-го року Джармуш уже отримав цю нагороду, тоді - за короткий метр. Тепер на Лазурному узбережжі він представляє новий фільм "Патерсон" ("Paterson"), в якому ідеться про водія автобуса (Адам Драйвер) з Патерсона, міста в штаті Нью-Джерсі. Усі дні героя однакові, але водночас і різні.

Джеффу Ніколсу вдалась рідкісна річ: лише через кілька місяців після участі в "Берлінале" його стрічка представлена в конкурсній програмі Каннського фестивалю. У фільмі "Лавінг" ("Loving") йдеться про справу "Лавінг проти Віргінії" від 1967 року: тоді в американському штаті Віргінія було скасовано заборону вступати в "міжрасові" шлюби.

Американський актор Шон Пенн уже вп'яте випробовує себе в режисерському амплуа. У драматичній стрічці "Останнє обличчя" ("The Last Face") розповідається про африканські країни Судан та Ліберію, які потерпають від війн і катастроф. Там перетинаються шляхи працівниці однієї з гуманітарних організацій (Шарліз Терон) та лікаря (Хав'єр Бардем).

Останнім часом голландець Пол Верховен працював переважно у Голлівуді. Там ще 1992 року він зняв стрічку "Основний інстинкт" ("Basic Instinct"), яка здобула світового успіху. Тепер Верховен повернувся в Європу й привіз до Канн німецько-французьку стрічку "Вона" ("Elle"). Нудьгувати не доведеться: Ізабелль Юпер зіграла жінку, якій погрожує маскований злодій.

Данець Ніколас Віндінг Рефн належить до найцікавіших фігур міжнародного кіно. Культового статусу він набув після виходу стрічки "Драйв" ("Drive"). Його фільм "Неоновий демон" ("The Neon Demon") має чималий комерційний потенціал. На тлі модної сцени в Лос-Анджелесі Рефн розповідає про досвід однієї моделі. У стрічці присутні й елементи фільму жахів.

Німецька режисерка Марен Аде швидше належить до аутсайдерів в Каннах. Але й вона має шанс отримати приз. Її стрічка "Тоні Ердманн" ("Toni Erdmann") після довгої перерви стала першим німецьким фільмом, який представлено в конкурсній програмі цього фестивалю. Головна тема її доробку - складні відносини між батьком і донькою.