Рівноправ'я чи економічні гальма?

Не часто почуєш, коли Анґела Меркель вибачається за одного зі своїх колег по партії. Особливо, коли це робиться перед іншою партією. Утім, кілька тижнів тому саме це і сталося. Глава фракції ХДС/ХСС Фолькер Каудер під час дебатів про жіночі квоти закинув главі міністерства у справах сім'ї Мануелі Швезіґ (СДПН) "плаксивість". Розголос був величезний, Каудера розкритикували як "мачо", а СДПН парирувала образу хвилею обурення у Twitter. Тоді Швезіґ сама твітила чимало закликів, заохочуючи інших жінок виявити з нею солідарність.

Федеральна канцлерка вибачилась прилюдно перед колегою по уряду, а міністр змогла втілити у життя свої плани щодо жіночих квот. На її думку, це важливий крок для рівноправ’я. Правління 108 найбільших підприємств Німеччини, чиї акції котируються на Франкфуртській біржі, повинні мати більше жінок у своєму складі з 2016 року. Нині частка жінок на цих посадах становить близько п’яти відсотків, а в майбутньому їх має бути щонайменше 30 відсотків. Для інших 3500 великих підприємств діють дещо гнучкіші норми. Це означає, що підприємства зможуть самі встановлювати квоти.

Суперечка триває

Отже, законопроект схвалено в уряді і все гаразд? Навряд чи. Адже й досі тривають дебати про доречність або недоречність цих квот. І це - запеклі дебати. З одного боку барикад стоять представники бізнесу. Штефан Штрессер із Федерального об'єднання роботодавців Німеччини принципово відкидає квоти. "Як об'єднання роботодавців ми завжди казали, що проти таких квот". За словами представника підприємців, визначальним критерієм при влаштуванні на роботу чи одержанні посади має бути фахова кваліфікація, а квоти це ігнорують.

У лавах правлячих союзних партій ХДС та ХСС рішення уряду ощасливило не всіх. На думку Ганса Райхгарта, який очолює молодіжне крило ХСС, у Німеччині немає потреби якось по-особливому просувати жінок на посади. Суспільні зміни відбуваються і так, без втручання ззовні, вважає 32-річний політик. "Якщо просто подивитися на вік членів наглядових рад, то зрозумієш, що це люди, чия професійна кар’єра добігає кінця", - сказав Райхгарт у розмові з DW. Завдяки тому факту, що вже зараз серед молодшого покоління більше жінок представлено на управлінських посадах, ця проблема вирішиться згодом сама по собі, додає політик. "Тож тоді вони (жінки на керівних посадах. - Ред.) автоматично доростатимуть до цього", - веде він далі.

Наразі частка жінок серед управлінців у Німеччині вкрай мала, хоч серед зайнятого населення частка жінок приблизно дорівнює частці чоловіків.

Суспільні зміни завдяки квотам?

Моніка Шульц-Стрелов, президентка спілки "Жінок - в наглядові ради", вже протягом багатьох років займається лобіюванням прав жінок. Врегулювання квот вона вважає першим успіхом. У майбутньому вона також розраховує на "народну психологію". "Найкраще у німцях є те, що якщо у нас ухвалено закон, ми його виконуємо", - каже вона. Шульц-Стрелов сподівається, що квота насамперед призведе до того, "що до рівноправ’я між чоловіками та жінками ставитимуться серйозніше, і це посприяє змінам у культурі підприємництва".

Для молодих жінок та дівчат важливо мати взірець, на який вони можуть орієнтуватися, вважає очільниця спілки. А таких прикладів у Німеччині просто замало. Те, що жінки тут у Німеччині можуть дійти до найвищих щаблів, доводить приклад колишньої міністрки у справах сім'ї Анґели Меркель. У 1994 році вона домоглася ухвалення жіночих квот на державних посадах. Тоді її називали "дівчинкою Коля" і висміювали через простакувату зачіску. А сьогодні Меркель не просто федеральна канцлерка Німеччини, а ще й вважається однією з найвпливовіших жінок світу.