Коментар: Алі, ти також - німець!

Кривавий теракт в Парижі стався у дуже непростий для Німеччини час. Починаючи з Дрездена, тут поширюється поки що не зовсім чітка, розмита форма ісламофобії з, на жаль, добре відчутними простими та навіть расистськими тонами, які неможливо не чути. Як навмисно, прості прибічники руху Pegida вважають, що їхню ірраціональну та узагальнюючу критику ісламу підтверджено. Без сумніву, ми маємо бути до цього готовими. Політики, громади, вчителі, журналісти та всі ті, хто обіймає державні посади чи просто воліє долучитися, коли в спільноті панує тривожний настрій.

Безумовно, Німеччина постає як держава та суспільство загалом більш стійкою, аніж французький сусід. У нас нема колоніального минулого, яке мала французька нація, наша економіка є стабільнішою, безробіття - нижчим, а проблематика передмість із "гетто", де люди живуть за власними законами, є в Берліні, Франкфурті чи Мюнхені не такою драматичною, як в Парижі чи Марселі. І поки колись велика Франція роками б’ється над сильною кризою ідентичності, у нас, німців, приблизно за той самий час сформувалося інше, позитивне, самоусвідомлення. Іншими словами: Франція є буквально хворою - від голови до ніг, Німеччина ж страждає на легкий напад слабкості під назвою Pegida.

Тримати під контролем підбурювачів з Pegida!

Зіставлення французького "Національного фронту" (FN) з Pegida робить це очевидним. У Франції ксенофобський "Національний фронт" є зрілою партією з 25-відсотковою підтримкою, тож таким чином перебуває на рівні зі старою доброю Соціал-демократичною партією Німеччини. "Патріотичні європейці" з Саксонії є, натомість, миттєвістю з провінції. Вони, дякувати Богу, не є партією, отже, не мають суспільної легітимності.

Утім, діє стара формула: коли в парламентах Франції, Англії чи Італії ультраправі партії присутні через підтримку виборців, яка вимірюється двозначними числами, це не так тривожно для тамтешніх суспільств, як ксенофобська невелика організація в середині Німеччини. Чи було би інше пояснення тому, що великі мас-медіа в Парижі та Лондоні протягом тижнів цікавляться такою незначною Pegida? Історія - і це лишається чинним, як і раніше - досі має вплив.

Це було би останнім, що ми би зараз потребували, якби убивства співробітників Charlie Hebdo стали своєрідним виправданням для тих, хто не може побачити велетенську різницю між "інфікованими" "Ісламською державою" терористами та нашими турецькими сусідами. Необхідно серйозно подбати про суспільно-політичний ландшафт у країні. І в першу чергу це стосується партій, які представляють більшість населення.

Німецькі мусульмани та друга батьківщина

Утім, відповідальність за мирне співіснування різних культур лежить також і на майже чотирьох мільйонах мусульман, які живуть у Німеччині. І хоча, за даними останнього дослідження фонду Бертельсмана, близько 90 відсотків мусульман з німецьким паспортом вважають демократію хорошою формою правління, свою любов до другої батьківщини - країни, в якій вони живуть і працюють, а їхні діти ходять в школу - в буденному житті вони не особливо виявляють. Іммігранти, що переїхали до США, завжди більш рішуче підтримують свою другу батьківщину.

Зрозуміло, що готовність німців приймати та інтегрувати у суспільство іноземців не можна порівняти з тим, що демонструють жителі Північної Америки, країни якої можна вважати класичним прикладом того, як інтеграція іммігрантів стає чимось само собою зрозумілим. Але вічні натяки на приховану ісламофобію або загальне неприйняття чужинців у Німеччині німецьким мусульманам в довгостроковій перспективі також не допоможуть.

Що можеш зробити для своєї країни ти

Переконливим символом є заклик мусульманських спільнот вийти на вулиці після терактів у Парижі. Так би мовити, протиставити себе руху Pegida та виявити справжню солідарність, продемонструвати своє єднання з Німеччиною та її правопорядком. Це стало б жестом, який можна порівняти з заявою президента США Кеннеді, який під час інавгураційної промови в 1961 році запропонував американському народові не запитувати державу про те, що вона може зробити для громадян, а спитати себе - що може зробити для своєї країни кожен окремий громадянин.