Операція в Сирії - виправлення помилок по-російськи
Кожен, хто в ці дні дивиться російське телебачення, буде, імовірно, шокований такою формою подачі повідомлень про війну, яких до цього часу не бачили навіть під час конфлікту в Україні. Постійні посилання на численні командні центр, офіцери і генерали подають жваві звіти про їхні військові успіхи прямо з міністерства оборони, репортери в ейфорійних тонах інформують глядачів про те, де було завдано повітряних ударів у Сирії. Росія перебуває у стані війни. Все робиться не так, як було на сході України - потайки чи приховано, ні - цього разу немає жодної причини робити таємниці з військової операції.
Росія у боротьбі проти світового зла
Росія веде боротьбу проти так званої "Ісламської держави" на прохання сирійського президента Башара Асада, у будь-якому разі, за офіційною версією. Світове зло нарешті повинне бути знищене російськими винищувачами. Хто не хотів би привітати з цим Володимира Путіна? Він рятує світ! Але Путін не був би Путіним, якби все було так просто. Можливо, звірства джихадистів викликають огиду й обурення також у Кремлі, але це, безумовно, не головна причина цієї масштабної і при цьому дорогої військової операції.
Ні, Путін виправляє помилку, зроблену тимчасовим президентом Дмитром Медведєвим. Той у 2011 році підтримав рішення Ради Безпеки ООН щодо Лівії. Запроваджена над країною безпольотна зона призвела до повалення диктатора Муаммара Каддафі. Медведєв тоді не скористався правом вето.
В очах Путіна це виглядає помилкою. Путін також не згодний з поваленням режиму президента Іраку Саддама Хусейна в 2003 році. Хаосу на Близькому Сході, спричиненому американцями, можна було уникнути, вважає він.
Нога Москви на порозі Близького Сходу
Тільки так можна пояснити, чому Кремль відмовився від своєї попередньої позиції утримуватися від операції в Сирії і зараз вперше після розвалу Радянського Союзу знову відкрито втручається у війну. Мета російського президента: відновлення сирійської держави, при цьому - у всій її повноті. Той факт, що Асад дозволив використовувати "барельні бомби" проти цивільного населення і несе відповідальність за загибель сотень тисяч людей, має другорядне значення для очільника Кремля. Асад був обраний, тому немає жодної причини поважати опозицію - наприклад, Вільну сирійську армію - у будь-яких її формах. Для Путіна вони терористи. На його думку, все це виглядає логічно.
Радянський Союз тривалий час відігравав важливу роль на Близькому Сході, і зараз нога Москви знову з'явилася на його порозі. Але це ризикована гра. Президент Обама буде змушений реагувати. Не можна виключати й прямого зіткнення. Як провалився плани Путіна щодо "Новоросії", такими ж провальними можуть виявитися його плани й щодо Сирії. Тому що в цьому регіоні просто забагато гравців. І, як завжди буває з військовими авантюрами, результат невизначений. Усе це може скінчитися катастрофою. Історія має достатньо прикладів - від В'єтнаму до Афганістану.