Навіть президент найсильнішої країни світу не може чинити так, як йому заманеться. Це стало для нього складним уроком. Хоча усвідомити межі своїх повноважень він міг і раніше. У відповідь на його президентські укази "зустрічний вітер" вже дув з боку працівників Служби національних парків США, спецслужб, держдепартаменту, міністерства юстиції та інших відомств.
І навіть, якщо деякі з цих службовців належать до Демократичної партії і керувалися політичними міркуваннями, - це далеко не всі. Для більшості державних службовців цілком звичним є працювати під керівництвом як демократів, так і республіканців.
Нечіткі "попереджувальні знаки"
І все ж дещо нечіткі "попереджувальні знаки" президент без політичного досвіду розпізнати не зумів. Може тому Трамп виглядав настільки заскоченим, коли суди окремих штатів призупинили дію недбало виписаний і нашвидкуруч прийнятий антиміграційний декрет. Ще гіршим для Трампа стало рішення Федерального суду, який заблокував цей декрет вже на національному рівні.
Тепер Трампу варто готуватися до тривалої судової суперечки щодо його антиміграційного указу, яка може дійти до розгляду у Верховному суді США. Це означає, що крапку в справі не буде поставлено ще довго. І щоб не було сумнівів: у підсумку суд ще може стати на бік Трампа, адже як президент він, звичайно, має повноваження на посилення міграційних обмежень.
Але те, як був виданий цей декрет із загальною забороною в'їзду для громадян сімох переважно мусульманських країн, його правове обґрунтування та поспішне впровадження, яке зашкодило багатьом людям, що вже мали дозвіл на легальний в'їзд до США, буквально благає про розгляд у суді.
Межі повноважень
Дуже непокоїть те, що Трамп через Twitter став ображати особу, що винесла рішення про призупинення його контроверсійного антиміграційного декрету - федерального суддю, призначеного президентом-республіканцем Джорджем Бушем. Трамп назвав його "так званим" суддею та заздалегідь поклав на нього відповідальність за можливий терористичний акт у майбутньому.
Такі заяви Трампа можуть бути не лише сприйняті в ключі того, що президент США ставить під сумнів юридичні повноваження федерального судді, але їх можна інтерпретувати і як ознаку того, що президентові не до вподоби розділення владних гілок, прописане в конституції США.
Звісно, образи Трампа на адресу федерального судді не стали несподіванкою: це, фактично, продовження його поведінки під час президентської кампанії, коли він вже ставив під сумнів неупередженість федерального судді через його мексиканське походження.
І все ж є різниця між тим, коли кандидат у президенти атакує федерального суддю, залученого до розгляду справи, що стосується його бізнес-інтересів, та чинним президентом, який іде в атаку на федерального суддю, що призупиняє дію його указу. Саме тому було б украй важливим, якби віце-президент США Майк Пенс чітко заявив, що федеральний уряд виконуватиме рішення суду, навіть якщо адміністрація президента і надалі готова до відстоювання своєї позиції у юридичному полі.
Стара система стримувань і противаг, схоже, працює, і нова адміністрація її приймає. І в цьому безсумнівно хороша новина - навіть, якщо головному герою досі важко прийняти те, що його сила має свої межі.