Насильство проти євреїв? Німеччина повинна визначитись
Поширення в інтернеті відео, на яких задокументовані антисемітські випадки у Німеччині, стало сумним повсякденням. На одному з відео - спалення прапорів Ізраїлю, на іншому - чоловік, який викрикує образи на адресу власника єврейського ресторану та при цьому говорить про газові камери. Щоразу такі відео викликають хвилю обурення. Політики обіцяють зробити все для захисту євреїв у Німеччині. Вони посилаються на історію, говорять про відповідальність, призначають чергового уповноваженого, оголошують про освітні ініціативи у цьому зв'язку. І говорять про комплексні виклики, які існують у Німеччині, яка лише зараз і занадто пізно офіційно визнає те, що є країною емігрантів.
Неприхований прояв ненависті
Нинішнє відео брутальним чином доводить, що усього цього недостатньо для того, щоб протиставити себе неприхованій зухвалості, з якою люди, як цей молодий чоловік, обрушують свій гнів на євреїв. У серці Берліна, у жвавому місці посеред білого дня молодий араб накинувся на молодого чоловіка, який мав кіпу на голові, а отже легко скидався на юдея.
На обличчі нападника була холодна ненависть, коли він з паском у руках атакував свою жертву. Він не ховався. Навпаки - він знав, що його дії записуються на відео, жертва тримала перед його обличчям камеру мобільного телефона. Чоловік, який став жертвою нападу, знову і знову викрикував чітко: "Я знімаю на відео, я знімаю на відео!". Але зловмиснику було відверто байдуже, що його дії документуються, що його упізнають і поліція з високою вірогідністю його знайде.
Що відбувається нині у Німеччині? Це відео є жахливим доказом того, що німецьке суспільство негайно повинно знайти інші відповіді для захисту основних правил нашого співіснування. Покарання, які нині застосовуються, видаються недостатніми для стримування таких зловмисників.
Можливо, погляд на шкільний двір допоможе зрозуміти, де ми зараз перебуваємо. Вчителі роками намагаються звернути увагу громадськості на те, що слово "єврей" як образа у спілкуванні молоді між собою стало буденністю. Якщо прислухатись до текстів пісень деяких німецьких реп-виконавців, то вони теж доводять те, що дедалі частіше відбувається відмова від суспільного консенсусу про те, що в Німеччині не повинно бути місця для антисемітських висловлювань. І це за жодних обставин не ставиться під сумнів і не сприймається.
Чи буде Німеччина боротись за власні цінності і свободи?
Було б неправильним сказати, що юдей повинен очікувати на себе нападів на німецьких вулицях, якщо буде очевидною його релігійна приналежність. Але так само неправильним буде стверджувати, що юдей абсолютно не повинен боятись стати жертвою атаки на німецьких вулицях, якщо видно його релігійну приналежність.
І, у будь-якому випадку, правдою є те, що існуючі інструменти вже не є достатніми. Німеччина досягла межі, коли вона повинна визначитись, наскільки рішуче вона хоче боротись за власні цивілізаційні цінності і за власні суспільні свободи.