Коментар: Незабутній день падіння Муру

9 листопада 1989 року - це був дивовижний момент. Від невдалого бюрократичного формулювання рано увечорі про те, що негайно починає діяти свобода пересування, і до падіння муру пізніше увечорі та вночі. За кілька годин життя німців та взагалі європейців змінилося. НДР - Східна Німеччина, якою правили комуністи, вибухнула під тиском демонстрацій і утікачів. Падіння муру стало кінцем НДР, навіть якщо до возз'єднання Німеччини залишався ще майже рік. НДР без муру і колючого дроту, яка дозволяє громадянам вільно подорожувати за кордон, не мала жодного підґрунтя для подальшого існування, окрім укорінення у блоці держав Варшавського договору.

Але Радянський Союз, керований реформатором Михайлом Горбачовим, відмовився застосовувати силу. Так само, як і комуністичні можновладці у Східному Берліні. "Китайського рішення", на кшталт кровопролиття на площі Тяньаньмень в Пекіні, вдалося уникнути. 9 листопада 1989 року рух за свободу вже не придушувався брутально, як це було 1953 року в НДР, 1956 року в Угорщині, 1968-го - у Чехословаччині. Падіння Муру стало завершенням мирної революції німців.

9 листопада - це були день і ніч щастя та сліз для німців, що пробудили забуті та витіснені почуття, бажання єдності з обох боків, бажання свободи на Сході. Це було сп'яніння, яке опанувало німцями. Відчуття щастя, що спричиняє знетямлення. День і ніч почуттів, які неможливо описати, що чітко давали зрозуміти, що навіть сорок років розділення не знищили відчуття єдності, що власне, здивувало багатьох. І тоді пролунали чудові слова (колишнього канцлера ФРН - Ред.) Віллі Брандта, що "тепер зростеться разом те, що має бути разом". Але це було зростання, котре не було спрямоване ні проти кого, насамперед не проти сусідів. Мирна революція закріпила Німеччину в центрі Європи.

Спротив східних німців був спрямований проти комуністичної диктатури, проти "опікунської держави", котра все регулює, як це формулювалося у книзі, на той час забороненій, але яку дуже багато читали в НДР (книга "Опікунська держава" була написана відомим критиком режиму в НДР Рольфом Генрихом - Ред.). Це було повстання в ім'я відкритої країни, в якій більше нікого не тримали під замком. Через це заклик до свободи пересування і був центральним для демонстрантів. Заклик до зменшення втручання держави у життя не був таким сильним. Тому це стало іронією історії, що до спільної ДНК возз'єднаної Німеччини належить прагнення німців на Заході і на Сході до "сильної турботливої держави". Повстання проти "держави" було повстанням проти "тих, хто вгорі", але не повстанням за відкрите суспільство.

Німеччина після 9 листопада стала більш протестантською, дещо "східнішою", ідеологічно м'якішою, менш ідеологічно котроверсійною, можна сказати "лівішою". І нині в держави двоє керманичів, котрі походять зі Східної Німеччини - федеральний президент Йоахім Ґаук і канцлерка Німеччини Анґела Меркель. В обох можна помітити відбиток досвіду з НДР. Іноді щодо цього навіть висловлюють невдоволення. Але, попри все, це нормальна політична буденність, що насправді не розділяє Схід і Захід. Внутрішня єдність є сильнішою, ніж багато хто вважає. І вона почалася зі спільного відчуття щастя 9 листопада 1989 року.