Двічі протягом останнього тижня Володимир Зеленський, новообраний президент України, дозволив собі неулесливі вислови на адресу Росії та її керівництва. Причиною тому стали укази Володимира Путіна щодо спрощеного надання громадянства РФ жителям окупованого Донбасу і окремим категоріям українців. Зеленський дав чітко зрозуміти господареві Кремля: Київ не миритиметься з черговою спробою Росії поглинути Україну. Стилістика, тональність і характер заяв новообраного президента України дозволяють засумніватись у міфі про його промосковську позицію.
Стендапом по путінських засадах
Практично всю президентську кампанію опоненти Володимира Зеленського намагалися виставити його "агентом Кремля". Особливо силкувалась команда Петра Порошенка, яка переконувала українців у тому, що перемога відомого коміка неминуче призведе Україну до повної капітуляції перед Росією. Мовляв, недосвідчений політик Зеленський - це серйозна загроза для суверенітету української держави.
Однак буквально за тиждень після перемоги на президентських виборах художнього керівника студії "Квартал 95" виявилося, що боятися Зеленського треба не українцям, а Володимиру Путіну. Так-так, саме йому. Адже господар Кремля може стати першою жертвою нового президента України. Несистемний політик Зеленський почав своє заочне знайомство з президентом Росії без зайвих дипломатичних реверансів. Він дорікнув візаві в обмеженні свобод росіян, спробі РФ зруйнувати українську державність, згадав про анексію Криму і окупацію Донбасу. Президент Росії, звичайно, намагався "тримати марку" і в іронічному стилі відповів на заяви Зеленського. Щоправда, вийшло у нього не так добре, як у колишнього капітана КВН.
Путін, звичайно ж, ще відіграється на новому президенті України. Він не звик нікому програвати. Тим більше - шоумену. Однак господар Кремля може повторити помилку Петра Порошенка - втягуючись у затяжне протистояння з коміком Зеленським, Путін сам може стати смішним. І для цього колишній художній керівник студії "Квартал 95", повірте, знайде достатньо приводів. Адже публічно змагатися з професійним стендапістом - це не зі стерхами літати. Один невдалий жарт - і з великого і могутнього політика, яким себе вважає Путін, він може перетворитися в пересічного гумориста.
Зеленський не поступатиметься Москві
Президент РФ не став чекати вступу Володимира Зеленського на посаду президента і підготував йому вже кілька неприємних "сюрпризів". З 1 червня заборонений експортз Росії до України нафти і нафтопродуктів. Кремль оголосив про спрощення видачі українцям російських паспортів. Путін усіляко прагне того, щоб Зеленський, якщо і не приповз до нього на колінах, щонайменше ставився до нього з належною повагою.
Під час заочного діалогу з господарем Кремля новообраний президент України дійшов висновку: "Спільне", що залишилося між двома країнами після анексії Криму та окупації частини Донбасу, це державний кордон. 400 кілометрів якого (в ОРДЛО) контролюється тільки з боку Росії. Ця заява сьогодні означає принаймні одне: Зеленський не збирається ні в чому поступатися Москві. Питання лише в тому, як довго він протримається. Чи не змусять його внутрішні або зовнішні обставини, у тому числі економічного характеру, йти на поступки Путіну.
Важко спрогнозувати дії Росії після того, як у президентське крісло сяде Володимир Зеленський. У Москви зараз досить і політичних, і економічних, і військових важелів впливу на Україну. Поки Путін просто "грає м'язами". У відповідь - жорсткі заяви Зеленського, приправлені легкою іронією. Чи збережеться цей же стиль спілкування після особистої зустрічі двох президентів, ніхто точно не знає. Навіть вони самі.
Геть від Москви-2
Риторика Зеленського протягом останнього тижня дозволяє припустити, що кардинальних змін у зовнішній політиці України після відходу Петра Порошенка не відбудеться. Ніякого різкого крену в бік Москви, чого побоювалися українські патріоти під час виборчої кампанії, точно не буде. Зеленський, радше, реалізовуватиме розпочату своїм попередником стратегію "Геть від Москви". Так-так, саме той Зеленський, якого вважали "агентом Кремля".
Наївно вважати, що президент 42-мільйонної країни, який отримав на виборах підтримку 73 відсотків виборців, що проголосували, в умовах війни кинеться в обійми "старшого брата". Навіть якщо цього і хоче частина жителів сходу і півдня країни. Цілком може виявитися, що через півроку-рік ті, хто категорично не сприймав обрання Зеленського президентом України, стануть його найпалкішими прихильниками. А ті, хто голосував за нього у надії на повернення країни в орбіту Росії, будуть в ньому розчаровані.
У новітній українській історії щось подібне вже було. У 1994 році Леонід Кучма, який переміг з проросійською риторикою на президентських виборах, змушений був поміняти свою позицію, заручившись підтримкою правих сил. Але Кучма, на відміну від Зеленського, ніколи не дозволяв собі різких висловлювань на адресу російського керівництва. Так, тоді не було анексії Криму та війни на Донбасі. За сьогоднішніх же умов тільки чітко артикульована позиція Зеленського з усіх питань україно-російських відносин дозволить йому не тільки тролити Путіна, а й відстоювати інтереси України за допомогою міжнародного співтовариства.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.