Зовнішні кордони Європейського Союзу повинні бути краще захищені. Ми знову і знову чуємо це з вуст багатьох європейських політиків. Міністри внутрішніх справ країн-членів ЄС не втомлювалися повторювати цю мантру на своїй неформальній зустрічі в Амстердамі. Але що ж врешті-решт вона означає? Це питання цілком виправдано поставив представник Греції. Якщо ви хочете захистити зовнішні кордони, щоб зберегти свободу пересування без перевірок Шенгенською зоною, треба знати, проти кого треба захищатися або що має служити захистом.
Захист від біженців
У німецькій інтерпретації посилений захист зовнішніх кордонів має привести до "істотного" скорочення числа біженців, шукачів притулку та мігрантів "у тривалій перспективі". Це значить, що ці люди більше не повинні потрапляти на територію Євросоюзу. Отже, грецькі прикордонники повинні захоплювати човни з біженцями у морі, щоб повернути їх до Туреччини, а за потреби топити їх? Ні, це було б негуманно і незаконно, тому що люди, які зазнають лиха на морі (навіть якщо вони самі в цьому винні), повинні бути врятовані.
Тому біженці й надалі прибували би до Греції, навіть за посиленої охорони кордонів, та мусили би залишатися на грецьких островах, де їх треба реєструвати та піклуватися про них. На місці треба було б організувати швидкий процес розгляду заявок на отримання притулку, щоб ці люди не вирушали далі балканським маршрутом. Це, однак, означає, що там мали би бути зведені величезні центри утримання шукачів притулку. Також мала би бути створена система розподілу біженців, яким дозволять залишитися у Європі, а також система депортації та повернення на батьківщину тих, хто отримає відмови. Ядром такої системи мали би стати так звані hotspots (пункти подачі заяв на отримання статусу біженця в країнах на зовнішніх кордонах ЄС з метою їхнього подальшого розподілу. - Ред.), але вони до сьогодні залишаються лише у теорії. Отже, Греція зараз не може виконувати свої обов'язки, адже перекрити кордон з Туреччиною просто неможливо.
Неефективна погроза
Погроза ЄС виключити Грецію з Шенгенської зони, щоб зберегти там свободу пересування, нічого не дасть. Ситуація на місці особливо не зміниться. Значно більше Греція потребує будівництва поблизу своїх кордонів центрів розміщення біженців. Але цього не можна досягнути шляхом політичних погроз. Греція, як ми це наочно побачили минулого року, реагує передусім на фінансові стимули. Отже, якщо пов'язати поводження з біженцями та величезну фінансову допомогу від міжнародних кредиторів, то це мало би значно більший ефект, ніж погрози виключення з Шенгенської зони.
Міністри внутрішніх справ країн-членів ЄС, враховуючи свою роз'єднаність та безпорадність стосовно кризи біженців, визначили Грецію як найслабшу ланку та вдарили її політичною палицею. Це примітивно та не принесе жодної користі. Де-факто вигнання Греції дасть іншим шенгенським країнам хороший привід подовжити контроль на своїх кордонах на роки. Це не допоможе вирішити кризу біженців, а тільки збільшить імовірність остаточного припинення вільного пересування у Шенгенській зоні.
Ознака безпорадності
Виключення Греції з Шенгенської зони матиме небагато практичних наслідків. Одного погляду на карту достатньо, щоб побачити, що Греція не межує на суходолі з іншими шенгенськими країнами. Албанія, Македонія та Туреччина не є країнами-членами ЄС. Болгарія є членом ЄС, але не належить до Шенгенської зони. Біженці, які прямують з Греції до Македонії, не відчують жодної різниці - у Шенгені Греція чи ні. Наслідки виключення відчують тільки ті, хто мандрує повітрям. Паспортний контроль буде відновлено для громадян Євросоюзу з країн Шенгенської зони та для греків, які летять до шенгенських країн. Це дратуватиме, але не трагічно.
Тільки що ця суперечка між ЄС та Грецією, яка цього разу стосується не євро, а Шенгену, вказує на повну безпорадність міністрів внутрішніх справ. Це безладна та безглузда гра на вибування. До речі, ця концепція, якщо її буде використано, мала би стосуватися також Італії. Адже ця країна теж не може надійно захистити свій морський кордон та дозволяє мігрантам прямувати далі на північ.