Вони походять з абсолютно різних світів: з півдня - дещо "сіренький" правник у галузі захисту прав людини Мун Чже Ін, з півночі - предмет тривоги і неспокою у міжнародній політиці Кім Чен Ин. Мун - прагматичний будівник мостів, Кім Чен Ин - провокативний "ракетний чоловічок".
Південнокорейський президент, який свого часу утік з Півночі й усе життя бореться за демократію, зустрівся з тираном у третьому поколінні, якому вклоняються, наче богові, і якого насамперед цікавить виживання його династії.
Утім, незважаючи на всі розбіжності, крига між двома корейцями швидко скресла. Обидва лідери тепло привіталися, зустрічаючись на нічийній землі. Уперше лідер Північної Кореї ступив на південнокорейську землю. Тримаючись за руки, вони спонтанно ще раз перетнули демаркаційну лінію, яка відтепер "буде символом не розділу, а миру", сказав Мун. А неприступний лідер з Пхеньяна теж демонстративно розслабився, широко посміхався в об'єктив камер журналістів з цілого світу, погладжував дітей з квітами та жартував із сестрою, яка завжди його супроводжує, про обіднє меню із делікатесами з обох Корей.
Кінець мовчанки
Ця зустріч - справді історичний момент. Навіть три тисячі журналістів з цілого світу спонтанно зааплодували, коли державні лідери зустрілись несподівано дружньо.
Військове напруження має бути усунуто, а між обома керівниками урядів встановлено прямий телефонний контакт. Мирна угода має прийти на зміну досі чинним домовленостям про припинення вогню. Розділені родини мають отримати можливість бачитися із рідними. Крім того, сторони прагнуть поглибити економічну співпрацю. Заради цього у економічній зоні Кесон буде відновлено роботу контактного офісу.
Єдності вдалося досягти і з найважливішої теми: разом домогтися денуклеаризації корейського півострова, що означало би і виведення тактичних американських атомних озброєнь. А проголошеною кінцевою метою є об'єднання розділених братніх держав. "Ми говоримо однією мовою, ми тої ж крові, маємо спільну історію, і ми один народ. Замість того, щоби воювати між собою, мусимо рухатися до возз'єднання", - сказав Кім.
Звісно, попри всю доброзичливість, скептицизм і досі присутній, адже на перші два міжкорейські саміти 2000 та 2007 років також покладали великі надії. І тоді, як і нині, обидві країни-суперниці теж домовилися про заходи зі зміцнення довіри. Розділені родини знову змогли побачити своїх рідних, було також засновано спільний економічний центр Кесон.
Однак ейфорія швидко минула, а діалог припинився після того, як Північ почала просувати свої атомні амбіції.
Більш успішні за попередників
А тому дивовижним є не тільки той факт, що нинішній саміт узагалі відбувся, але й те, що він пройшов у такій привітній атмосфері. Лише за рік на посаді соціально-ліберальний президент Мун, проводячи політику розрядки напруженості, досягнув більшого, ніж два його консервативні попередники.
Кім, у свою чергу, з ризикованою атомною та ракетною програмою теж досяг більшого, ніж його батько та дід - визнання Північної Кореї серйозною загрозою. Ну і, зрештою, Кім може на рівних вести переговори з найзапеклішим ворогом - США. Зустріч між Кімом і американським президентом Трампом має відбутися десь за місяць. Лише кілька тижнів тому цього було й годі собі уявити.
Міжкорейський саміт поновив діалог між сторонами та припинив розгортання спіралі протистояння останніх тижнів. Президентові Трампу радять продовжувати йти цим шляхом. Від прямих переговорів користі точно більше, ніж від гнівних дописів у Twitter. Крок за кроком усі сторони можуть спробувати відновити втрачену довіру та досягти мирного рішення. І якщо це вдасться, Трамп теж стане успішнішим за усіх своїх попередників.
Цей коментар є висловленням особистої думки автора, яка може не збігатися з позицією української редакції і Deutsche Welle загалом.