Коментар: Феномен Трампа
Дональд Трамп може витримувати удари. Під час останніх дебатів кандидатів-республіканців сенатор Флориди Марко Рубіо завдавав удар за ударом по мільярдерові з Нью-Йорка. Це були приховані напади. Вони були злі, особисті, образливі, такі, якими нерідко є сам Трамп. Зловтіха серед публіки була неабияка. Вперше впродовж місяців верхівка Республіканської партії наважилась сподіватися, що "Дональд" слабне. Але наступного дня стало, врешті, зрозуміло - його не спекатись. Так само як жувальна гумка, що прилипла до підошви взуття, не відпаде.
Наступного дня після дебатів Трамп визрів для удару у відповідь та презентував як нового прихильника губернатора штату Нью-Джерсі Кріса Крісті. Саме Крісті, який раніше теж хотів стати кандидатом у президенти, але передчасно вийшов з перегонів. Саме Крісті, який очолює губернаторів штатів від Республіканської партії. Крісті, який під час попередніх дебатів нагнав страху сенатору Марко Рубіо, зараз знову атакує останнього. Коротше кажучи, після такого вдалого ходу Трамп знову задає тон в американських ЗМІ. Він не дасть себе перемогти. А такі історії американцям до вподоби. Верхівка партії й надалі безпорадна та у розпачі - здається, що Дональда Трампа не спинити. З острахом вони очікують наступного "супервівторка", на якому Трамп, згідно з опитуваннями, переможе.
Рецепти успіху Трампа
Дональд Трамп емоційно реагує на почуття виборців, їхню лють через дії Вашингтона. Лається примітивною мовою агресивного підлітка з Брукліна. Він обіцяє "все перевернути" у Вашингтоні та покласти край кумівству й розбазарюванню. При цьому він не вдає з себе незаплямованого. За його словами, впродовж минулих років він жертвував гроші усім політикам, у тому числі й Гілларі Клінтон, і в такий спосіб "купував" їх. Лише вже ця позиція робить багатія-бізнесмена в очах багатьох американців гіднішим довіри, ніж його конкурентів, що вдають власну непідкупність. При цьому кожен у США знає, що політикам потрібно дуже багато грошей, щоб їх взагалі обрали. А мільярдера як він, який сам фінансує свою передвиборну кампанію, не можна купити, стверджує Трамп. Що, певна річ, дурниці. Де написано, що він вже на посаді американського президента не купуватиме й далі "політиків"?
До феномену Трампа належить його проста й зрозуміла мова. Він любить усе максимізувати. Так звані політичні рішення, які він презентує своїм прихильникам, плакативного характеру. Так, він обіцяє спорудити вздовж кордону з Мексикою стіну, яка має зупинити "нелегальних мігрантів". Різка критика з боку провідних політиків Мексики чи Папи Римського Франциска, що лунає через це, лише ще більше підсилює Трампа. Він підживлює підсвідому параною простих людей, на думку яких, існує небезпека зовнішньої загрози для США.
Програма без міри й середини
Цілком абсурдною є заява Трампа про намір виселити з країни 12 мільйонів мігрантів - вихідців з країн Латинської Америки, у тому числі з жінками й дітьми. А як це зробити на практиці? Чи думає він відправити людей літаками на батьківщину, чи, може, доправити додому вихідців з Колумбії та Аргентини автобусами? Той, хто запитує про це, не отримує відповіді, натомість його просто вилають. Подробиці - це не справа Трампа; це стосується усіх політичних сфер. Жодних деталей про те, як він планує зменшити держборг США та скасувати запроваджену Бараком Обамою реформу системи охорони здоров'я.
Трампу до вподоби гучні заяви. Він свідомо зачіпає табуйовані теми, щоб потрапити в новини. Він відкрито говорить про речі, про які політики у Вашингтоні згадують лише пошепки. Приміром, про те, що інтервенції США, котрі мали місце в останні 25 років, не виправдали себе, але коштували країні трильйони доларів, і нікого за це не притягують до відповідальності.
Трамп так просто не зникне. Він - небезпека, і не лише для США. Він протекціоніст, такий, якими колись були Франклін Рузвельт та Авраам Лінкольн. Однак обидва ці президенти правили в інші часи. Трамп цілком відверто говорить про штрафні санкції проти азійських та латиноамериканських країн. Якщо говорити словами Ґете, то Трамп - це дух, якого викликала Республіканська партія. А тепер вже більше не спекається його.