Це ще далеко не занепад ери Меркель

"Сутінки канцлера" - "Скільки ще ударів може прийняти Меркель?" - "Виборче фіаско Меркель." Такими заголовками рясніли німецькі газети після виборів у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія. Впродовж багатьох місяців неодноразово бували випадки, коли канцлерство Меркель, здавалося, добігає кінця: після її суперечливого "Ми впораємося з цим" минулого літа і підпалів притулків для біженців; після новорічної ночі в Кельні, коли жінок зухвало домагалися і грабували біженці; після терактів у Вюрцбурзі і Ансбаху, які вчинили шукачі притулку. Однак, Меркель залишається канцлеркою. І вона як і раніше дотримується своєї позиції щодо питання біженців.

Без сумніву, результати виборів у Мекленбурзі-Передній Померанії - це прикра невдача для Християнсько-демократичного союз (ХДС). І, звичайно ж, успіх партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка нині представлена вже в дев'яти з шістнадцяти земельних парламентів, має дати традиційним партіям привід для роздумів. Жодної демократичної партії правіше християнських демократів бути не повинно - тривалий час це був ключовий принцип ХДС/ХСС. Тепер, з утвердженням АдН, така партія виникла. І, звичайно ж, політика Меркель щодо біженців посприяла цьому.

Наприкінці літа 2015 року канцлерка ухвалила своєї рішення: вона не перекрила шлях біженцям, які застрягли в Угорщині, і, відкриваючи кордон, створила нелегкі часи для своєї партії. І природно, що такі далекосяжні рішення тягнуть за собою далекосяжні проблеми. Крім цього, не дивно, що не всі всередині ХДС погоджуються з таким станом речей. І це не є чимось новим, коли праві популісти намагаються заповнити вакуум, що утворився праворуч від політичного центру.

Не переоцінювати значення земельних виборів

Проте, не варто переоцінювати результати цих земельних виборів. Йдеться про регіональні вибори у федеральній землі, яка завжди мала схильність до протестного голосування. Праві радикали з Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) були представлені в цьому земельному парламенті, починаючи від 2006 року. Праві симпатики вже давно почуваються там, як удома. У цій федеральній землі, крайні політичні опоненти - як праві, так і ліві - є традиційно сильними. І на останніх виборах п'ять років тому, тобто - ще задовго до кризи біженців, частка голосів на підтримку ХДС тут ледве перевищувала 20 відсотків.

Якщо взяти іншу лінію аргументації, можна сказати, що вони втратили лише 4 відсотки голосів впродовж п'яти років, за які тут дуже багато чого змінилося. З економічної точки зору, земля Мекленбург-Передня Померанія практично не відіграє значної ролі. Вона має лише 1,3 мільйона жителів, що мають право голосу. З них лише 60 відсотків ідуть голосувати - і вони вирішили, що все має залишатися так як було, зі стабільною великою коаліцією. Однак менше ніж 800 тисяч людей не вирішують майбутнє канцлерства.

Уроки для Меркель і християнських демократів

Реальна проблема ХДС у Мекленбурзі-Передній Померанії не Меркель, а непопулярність свого головного кандидата тут - Лоренца Каффієра. Його виборча кампанія показує, що партія абсолютно нічого не виграє, якщо вона дозволяє собі керуватися повісткою АдН. Каффієр представив себе як кандидата "закону й порядку" і просував ідею заборони паранджі. Це, однак, сумнівно, чи носіння паранджі справді є реальною проблемою для Мекленбурга-Передньої Померанії. Ця земля прийняла лише 20 тисяч біженців, і багато хто з цих шукачів притулку вже давно переїхали звідти. Жорстка лінія Каффієра не мала бажаного ефекту прив'язування потенційних виборців АдН до ХДС.

Проте, ХДС - включно з канцлеркою - мають винести урок з виборів в Мекленбург-Передній Померанії, який полягає не у зміні їхньої політики, але у твердомі відстоюванні своєї позиції і наданні людям справжніх фактів. Так, у 2016 році до Німеччини стало прибувати набагато менше біженців, майже весь мільйон біженців, які приїхали торік, уже зареєстровані й розміщені. Християнським демократам на чолі з Меркель можна також порадити говорити про проблеми і визнавати свої помилки - стосовно інтеграції, стосовно угоди щодо біженців з Туреччиною, і щодо того факту, що криза біженців ще не закінчилася. Адже реальність не є чорно-білою, як це любить представляти "Альтернатива для Німеччини". Можливо, тоді виборці оцінили би менше політичного опортунізму, а більше правди від політиків.

Автор: Шарлотте Поттс – корреспондентка DW у Берліні