125 років «Made in Germany»
23 серпня 2012 р.
Помиляється той, хто вважає, що «Made in Germany» - це німецький винахід. Таким чином британці сподівалися захистити свій ринок від конкурентів, а споживача - від підробок. Усі сподівання покладалися на закон, який набув чинності 23 серпня 1887 року. Кожна індустріальна нація, яка хотіла торгувати з Великобританією, мала вказувати на своїх виробах їхнє походження.
«Таке нововведення було спрямовано передусім на Німеччину, оскільки німців підозрювали у підробці британської продукції, - розповів у розмові з Deutsche Welle історик Вернер Абельсгаузер з Університету Білефельда. - І в першу чергу це стосувалося ножиць і ножів із Золінґена, але також саксонських машин».
За двома зайцями
Абельсгаузер вважає, що британці хотіли «одним пострілом убити відразу кількох зайців». Їм ішлося не лише про захист британського споживача від дешевих підробок. Німецьке машинобудування вже тоді почало перетворюватися на серйозного гравця на ринку. А так непримітний ярлик створив би негативний імідж німецьким товарам.
Однак усе розвинулося зовсім інакше. Лейбл «Made in Germany» поступово перетворився на ознаку особливо високої якості. Щоправда, до цього моменту минув певний час. 1914 року розпочалася Перша світова війна, і вироблені в Німеччині товари були заборонені для продажу на ринках, які контролювалися британцями та їхніми союзниками.
Лише після Другої світової війни лейбл «Made in Germany» став тим, чим він є сьогодні, коли стало зрозуміло, що Німеччина на відміну від Сполучених Штатів робить ставку не на випуск масового товару, а на якісну, орієнтовану на конкретного споживача продукцію, пояснив Абельсгаузер.
Клієнт - король
Для німецької економіки, до речі, й нині бажання клієнта є найголовнішим. Як наголошує експерт, виробляючи свою продукцію, німецькі фірми орієнтуються виключно на замовника. «І тут немає різниці, про що йдеться - виробничі системи, інфраструктурні проекти або розумні машини», - каже Абельсгаузер.
Популярність виробленої в Німеччині продукції зростала, а разом з нею зростала й популярність лейбла «Made in Germany», який дедалі агресивніше почали використовувати й з рекламною метою. Особливо коли йдеться про такі галузі, як машинобудування, електротехніку або хімічну промисловість, не доводиться більше пояснювати, що означає позначка «Made in Germany».
Безпідставний страх
Історик Абельсгаузер, який спеціалізується на економіці, вказує з цього приводу на одне, як він каже, «непорозуміння»: помиляється той, хто вважає, що матиме виключно збитки, якщо хтось копіюватиме його продукцію. У Німеччині, наприклад, зараз панує саме така думка щодо Китаю. Але ж з економічної точки зору, зауважує Абельсгаузер, це абсолютно безпідставний страх.
Німецька економіка, яка орієнтується на експорт, ніколи не заробляла на торгівлі зі слабо розвинутими країнами, наголошує експерт. За його словами, найбільші прибутки майже завжди досягалися у відносинах з рівноцінними країнами-партнерами, які за своїм розвитком перебували на одній сходинці з Німеччиною. «Таким чином ми мали б прагнути, аби Китай якомога швидше вийшов на наш рівень, оскільки лише тоді ми зможемо нарешті розгорнути справжню торгівлю», - вважає Абельсгаузер.
Історик переконаний: якби всі торговельні партнери зосередилися на своїх перевагах, тоді це мало б найбільшу користь для всіх. Такою простою може бути економічна логіка.