Лейпцизький книжковий ярмарок

Цими днями у Лейпцигу проходить найбільша після ярмарку у Франкфурті-на-Майні літературна подія Німеччини. Декілька квадратних кілометрів павільйонів Лейпцизького книжкового ярмарку пропонують екскурсію світом книги. Боротьба за читача тут присутня на кожному кроці. При чому змагаються за його увагу не лише видавництва книжок та періодики, а й радіостанції з телеканалами.

"Лейпциг читає" - це не констатація, а радше заклик, розрахований на молодь. Адже читання газет чи навіть їхніх інтернет-версій для юної публіки вже давно не є аксіомою. В Україні сьогодні рідко кого зустрінеш із розворотом газети в руках, констатує український учасник ярмарку, перекладач і письменник Юрко Прохасько. Його доповнює варшавський кореспондент німецької газети Die Welt Ґергард Ґнаук: Україна тут не виняток, на Заході такі ж тенденції.

Україна у tranzyt

Для багатьох німецьких читачів Україна і досі залишається terra incognita. Проект tranzyt покликаний за посередництва Польщі, чиї автори вже непогано освоїлися в німецькомовному просторі, краще ознайомити німців зі східними сусідами ЄС. Уперше цей проект, який представляє літературу Польщі, України та Білорусі, проводився на Лейпцизькому ярмарку минулоріч. Розрахований він на три роки.

Ідейним натхненником та куратором проекту є австрійський автор і культуртрегер Мартин Поллак, який 2011-го отримав престижну Лейпцизьку книжкову премію за вклад у європейське взаєморозуміння. "У нас відомий та успішний ряд українських письменників. Перш за все Юрій Андрухович, котрий слугував своєрідним локомотивом. Він прочинив двері і для інших, молодих письменників. І ми сподіваємося, що цей інтерес до українських авторів збережеться", - сказав Поллак у розмові з Deutsche Welle, підкресливши, що налаштований оптимістично.

Цьогоріч у межах проекту презентували переклад "Солодкої Дарусі" Марії Матіос. "Ми всі європейці, це наша спільна історія. Адже Марія Матіос із Чернівецької області - з моєї колишньої батьківщини, колишньої Австрії. Я не можу виправдовуватися, мовляв, це екзотична письменниця, котра мене не стосується. Це європейська література, до того ж дуже високого рівня", - констатує Поллак.

Розширювати горизонти

Цьогоріч Україна широко представлена на Лейпцизькому ярмарку. "Ми з року в рік чуємо одні і ті ж імена. Це складає хибне враження, що культурна сцена в Україні обмежена і зводиться до кількох імен. Але це не так. І tranzyt ставить собі за мету розширювати ці знання", - сказав DW Юрко Прохасько. Тільки за однією з програм, реалізованій за спонсорської підтримки, до Лейпцига приїхало близько двадцяти молодих українських авторів, серед яких Наталка Сняданко та Сергій Жадан. Окремим стендом у Лейпцигу також був представлений поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

Андруховичу і Жадану боятися нічого

Катарину Раабе з німецького видавництва Suhrkamp називають покровителькою східноєвропейських письменників. На питання Deutsche Welle про те, чи й далі берлінське видавництво зберігатиме інтерес до країн проекту tranzyt, Раабе відповіла: "Подивимося, зараз важко сказати. Із авторами, яких ми вважаємо хорошими і в яких віримо, працюватимемо й надалі. Критично буде, якщо вони продаватимуться настільки погано, що це створюватиме ризик для самого видавництва".

Раабе нагадала, що Suhrkamp працює не лише зі східноєвропейськими, а й із латиноамериканськими та німецькими авторами. "Однак такі письменники як Андрухович і Жадан можуть бути абсолютно спокійними у цьому сенсі. Вони апріорі належать до постійних авторів Suhrkamp", - сказала Раабе. Вона уточнила, що за період від 2002 року видавництво надрукувало близько 40 книжок українських авторів німецькою.

Боротьба за читача та глядача у Лейпцигу триватиме ще до 17 березня. Українські телеканали щоправда, на відміну від німецьких, представлені у Лейпцигу лише знімальними групами. Проте деякі з них збираються інформувати про події ярмарку щодня аж до його завершення.