Македонія як пішак у геополітичній грі Росії

"Членство у ЄС та НАТО лишається нашим найвищим пріоритетом", - заявив прем'єр-міністр Македонії Нікола Груєвський на мітингу його партії в Скоп'є 18 травня. Деякі прихильники вітали його при цьому із російськими прапорами в руках та у футболках із зображенням Володимира Путіна.

Як зазначають численні оглядачі, ця суперечність між словами Груєвського та проросійськими вподобаннями його прихильників відображає нинішній розкол у македонському суспільстві після місяців глибокої політичної кризи та перестрілки в Куманові, внаслідок якої загинули 18 осіб. Однак те, що досі виглядало як типовий внутрішній балканський конфлікт, може розвинутися у нову главу протистояння між Росією та Заходом. Принаймні так стверджує Москва. "Македонські події досить грубо направляються ззовні", - заявив російський міністр закордонних справ Сергій Лавров 20 травня.

Водночас він визнав, що Москва підтримує консервативний уряд в Скоп'є. Це остання із низки заяв російського урядовця, яка здивувала багатьох людей у бідній балканській країні з двохмільйонним населенням.

З часів припинення громадянського протистояння між македонськими спецпідрозділами та албанськими повстанцями у 2001-му Москва майже не коментувала політичну ситуацію в країні. На відміну від сусідніх Греції та Сербії, які мають тісні історичні зв'язки з Росією, Македонії досі ніяк не вдавалося привернути увагу Москви. "Македонія не є і ніколи не була життєво важливою частиною російської зовнішньої політики", - пояснила у коментарі DW Юлія Брсакоська-Базеркоська, професорка міжнародних відносин у Скоп'є.

"Турецький потік"

Згідно зі словами Лаврова, відмова Груєвського долучатися до європейських санкцій проти Росії та його прагнення співпраці щодо будівництва газопроводу "Турецький потік" були причиною заворушень, нібито спровокованих Заходом. "З точки зору географії регіону Македонія є найкращим місцем для будівництва продовження найновішого інфраструктурного проекту в регіоні, так званого "Турецького потоку", - сказав минулого тижня телеканалу Bloomberg Володимир Чижов, російський посол в ЄС.

Однак деякі аналітики піддають сумніву, що газопровід взагалі колись збудують. Як сказав у коментарі DW Нікола К'юрчиський, який працює в Російській академії народного господарства та державної служби при президенті РФ, є багато причин вважати, що цей проект завершиться в Туреччині, оскільки інакше його доведеться узгоджувати із правилами ринку ЄС. Більше того, як стверджує К'юрчиський, Росія вже має вдосталь газопроводів, щоб транспортувати газ до Європи, а при цьому щороку продає дедалі менше і менше газу. "Турецький потік" - дуже дорогий та неприбутковий проект", - каже К'юрчиський, додаючи, що такий газопровід взагалі не варто будувати.

Оскільки македонська політична криза не подає ознак швидкого завершення, втручання Росії дедалі більше сприймається як спроба утвердити свій вплив на Балканах - за допомогою чи й без обіцяних проектів для енергетично залежного регіону. Держсекретар США Джон Керрі заявив у лютому, що низка європейських країн, в тому числі Македонія, знаходяться "на лінії вогню", коли йдеться про відносини між Вашингтоном і Москвою.

Груєвський під дедалі більшим тиском

Тим часом прем'єр Нікола Груєвський перебуває під величезним тиском з боку опозиції. Очевидно, що він втратив підтримку Європи та Америки через скандал з прослуховуванням та трагедію в Куманові. Його дев'ятирічне правління часто критикується як авторитарне як місцевими, так і західними ЗМІ та політиками. Це враження посилюється тим, що проурядові медіа та аналітики в Македонії демонструють захоплення стилем правління Путіна. І хоча результати опитувань у невеликій балканській країні засвідчують значну підтримку ідеї членства в ЄС та НАТО, деякі аналітики вважають, що Груєвський приймає російську підтримку, аби зайняти місце у значно більшій геополітичній грі.

"Відколи він втратив підтримку ЄС та США, Груєвський відчайдушно шукає підтримки глобальних сил, і саме тому він звертається до Росії. У нього нема вибору", - каже К'юрчиський. За непідтвердженою інформацією, Москва значно збільшила штат посольства у Скоп'є. Водночас у найбільших медіа Росії збільшилася кількість новин про Македонію.