Мандрами по бідності: амбітні цілі глобальної індустрії туризму

"Мандри освіжають розум і позбавляють упереджень" - це один з найвідоміших афоризмів знаменитого ірландського письменника Оскара Уайльда. Перекладаючи його сучасною мовою, можна було б сказати, що "подорожі - це фундаментальне людське право, а не розкіш". Принаймні таким є кредо Всесвітньої туристичної організації ООН зі штаб-квартирою в Мадриді. Її генсек Талеб Ріфай каже, що його відомство прагне заохотити людей подорожувати ще більше, "але підходити до цього з відповідальністю".

Нові виклики

Незважаючи на всі політичні кризи, як, приміром, в арабському світі цього року, й попри різноманітні природні лиха, туристична галузь демонструє стабільний підйом. Прибутки - 5 відсотків глобального ВВП. Кожне 12-е робоче місце у світі пов’язане з наданням туристичних послуг, а шість відсотків усіх експортованих товарів у світі стосуються туристичного сектору. За прогнозом Всесвітньої туристичної організації, 2020-го року 1,6 мільярдів людей перетнуть кордони іншої країни. Але перед самими мандрівниками, політиками та турагентствами постануть також нові виклики.

У добу, коли людство бореться з глобальним потеплінням, саме на туризм покладають чималу відповідальність за викиди двоокису вуглецю в атмосферу. Це не лише переліт літаками чи подорож автомобілем, але й додаткове споживання електроенергії, питної води тощо. Всесвітня туристична організація закликає як турагентів, так і самих туристів до самоконтролю та відповідальності. "Ми маємо подбати про те, щоби туризм опосередковано не шкодив довкіллю. Недоторкана природа та культурне надбання - це основа туризму. Це необхідно оберігати та примножувати", - каже Таліб Ріфай.

«Громадяни світу»

Організація вже тривалий час бореться за ухвалення Глобального етичного кодексу в туризмі, який мав би сприяти мінімізації негативних наслідків для довкілля та громади від туризму. Крім того, міжнародні туристичні організації вважають, що туризм може стати й містком до взаєморозуміння між народами. Принаймні в цьому впевнений голова міжнародного "Інституту миру через туризм" Луї Д'амор. "Сьогодні кожен п’ятий турист - це особа молодша 25 років. Вони спілкуються з молоддю з інших країн. Саме це молоде покоління - наша надія на майбутнє. Ми спостерігаємо за народженням громадян світу", - каже він.

Генсек Всесвітньої туристичної організації Таліб Ріфай бачить цих "громадян світу" також культурними послами своїх країн за кордоном. "Культурні зміни йдуть пліч-о-пліч з туризмом. Ми сподіваємося, що це зробить наш світ більш толерантним, таким, у якому поважають особливості кожного народу", - наголошує він.

Демократія – стимул для туризму

Туризм - динамічна й гнучка індустрія. Якщо унаслідок політичної нестабільності чи природних катаклізмів туристичний потік до однієї з країн падає, інші країни навпаки відчувають його зростання. Поки власники готелів у постреволюційному Єгипті та Тунісі чекали на спраглих до сонця європейців, ті, налякані нестабільністю Північної Африки, подалися на пляжі Іспанії, Італії чи Карибських островів.

"Сьогодні Іспанія - одна з найпопулярніших країн для відпочинку у світі. Значна частина інфраструктури та готелі були зведені ще в часи диктатури генерала Франко. Але лише з приходом демократії Іспанія затвердила за собою лідируючі туристичні позиції у світі. Саме в часи демократії змогли реалізувати свої ідеї малі та середні підприємці. Ми впевнені, що Єгипет і Туніс підуть тим же шляхом", - зазначає Ріфай.

Туризм як двигун розвитку та миру - амбітна мрія, яка, втім, не має відсувати на другий план проблеми забруднення довкілля, конфлікти за доступ до питної води, проституції тощо. Тим не менше, економічна важливість туризму та його подальший розвиток дозволяє оптимістичне дивитися на розв’язання глобальних проблем боротьби з бідністю, працевлаштування жінок та підвищення інформованості щодо захисту довкілля.

Автор: Мірьям Герке / Дмитро Каневський
Редактор: Христина Ніколайчук