Турецька опозиційна газета пообіцяла опір "чисткам"
1 листопада 2016 р.Турецька опозиційна газета Cumhuriyet у вівторок, 1 листопада, вийшла друком із заголовком на першій шпальті "Ми не скоримося", відреагувавши таким чином на арешт напередодні керівництва та журналістів видання. Половина матеріалів газети була присвячена арештам, там, де мали бути статті затриманих авторів - прогалини.
Cumhuriyet також різко розкритикувала дії турецької влади, назвавши їх "ударом" по свободі інформування людей. "Навіть коли керівника Cumhuriyet та авторів заарештують, газета боротиметься за свободу та демократію до кінця", - йдеться в редакційній статті видання, цитує агентство Reuters.
Газета повідомляє також про численні акції протесту проти арештів у різних містах країни. У самому ж Стамбулі біля приміщення редакції десятки людей усю ніч стояли в пікеті проти затримань.
Ігнорування "червоних ліній" ЄС
В Євросоюзі та США засудили дії турецької влади щодо газети. У західних країнах існують побоювання, що під прикриттям боротьби з прихильниками руху Фетхуллаха Гюлена Туреччина, яка є членом НАТО, перетвориться з демократії на авторитарну державу. Журналістам газети турецькі правоохоронці акидають співпрацю з Гюленом, а також з Робітничею партією Курдистану. Останню Анкара вважає терористами.
Голова Європарламенту Мартін Шульц, відреагувавши на арешти, зазначив напередодні у повідомленні в мережі Twitter, що затримання співробітників Cumhuriyet стало ще однією "червоною лінією", яку влада Туреччини перетнула в наступі на свободу слова. У відповідь прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим 1 листопада наголосив, що Анкара не звертатиме уваги на "червоні лінії" ЄС, а їх визначатиме турецький народ.
Керівник комітету із закордонних справ Бундестагу Норберт Реттґен зазначив у інтерв'ю виданню Berliner Zeitung, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, розправляючись з критиками, систематично віддаляється від Європи, а тому керівництво Німеччини та ЄС повинно рішуче критикувати такі дії.
За даними турецького Союзу журналістів, після спроби держперевороту влада закрила 170 газет, журналів, телеканалів та інфорагентств, близько 2500 журналістів залишилися без роботи.