Мовне змагання у брюссельських кабінетах: німці програють
28 липня 2010 р.Англійська, французька і німецька - такі три офіційні робочі мови Євросоюзу. Проте на практиці німецька мова відіграє лише другорядну роль. Передусім з моменту розширення Євросоюзу на Схід у 2004 році англійська мова поступово, але впевнено витісняє німецьку, та й французьку також. Це непокоїть багатьох німецькомовних політиків.
Так, австрійський депутат Європарламенту Андреас Мельцер ще навесні 2010 року, коли йшлося про те, якою мовою говоритимуть у новоствореному зовнішньополітичному представництві ЄС, поставив мовне питання ребром перед його керівницею Кетрин Ештон. «На часі новому міністру ретельно попрацювати, зокрема, над тим, щоб усі три робочі мови Євросоюзу, а отже й німецьку, застосовували у зовнішньополітичному представництві ЄС», - заявив Мельцер.
Шкільна німецька
Ештон не забарилася з відповіддю – напівзрозумілою німецькою: «Я вчила німецьку мову у школі два роки, але зараз я забула», - і далі перейшовши на англійську запевнила: - Як бачите, я володію мовами, я постійно їх вдосконалюю і з радістю очікую моменту, коли зможу спілкуватися з вами набагато кращою німецькою, ніж сьогодні».
З ввічливості, чи, може, аби трохи заспокоїти обурених німців, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу навіть намагався привітати у Брюсселі новообраного федерального президента Німеччини Кристіана Вульффа німецькою мовою. Загалом же більшість працівників Єврокомісії – мало не поліглоти, адже інакше і не можна уявити собі роботу в організації, до складу якої входять 27 країн з майже такою ж кількістю різних мов.
Щоправда, навіть самі німецькі чиновники при Євросоюзі іноді віддають перевагу англійській мові. Колишній речник Єврокомісії, а нині голова кабінету Баррозу, німець Йоганнес Ляйтенбергер неодноразово відповідав на прес-конференціях англійською мовою, навіть коли журналісти ставили запитання німецькою. Мовляв, англійською відповідь зрозуміють більше людей, а для решти є перекладацька служба.
Єврокомісар – прихильник анархії?
Іноді ж намагання німецьких політиків «блиснути» своїми знаннями англійської мови призводять до майже анекдотичних ситуацій. Так, відеозаписи деяких неоковирних виступів Єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера англійською користуються чималою популярністю в інтернеті. Вже під час своєї першої прес-конференції на посаді на початку цього року Еттінґер припустився помилки, яка не залишила байдужими усіх, хто має хоч краплину гумору.
«Я радий бути тут, у цій галузі, і ми маємо чудові шанси направити анархію у правильному руслі», - оптимістично заявив Еттінґер, вимовляючи при цьому англійське слово «energy» (енергія) як «anarchy» (анархія). Критичні оглядачі не забарилися з порадою Еттінґеру дотримуватися стилю німецького уряду, натякаючи на кумедний випадок, коли міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервелле відмовився відповідати на запитання журналіста ВВС англійською. Тодішня відповідь Вестервелле у Німеччині вже стала мало не крилатою фразою: «Це ж Німеччина!» - сказав Вестервелле.
Автори: Кристоф Гассельбах, Тетяна Бондаренко
Редактор: Євген Тейзе