Музей на уламках нацизму
18 лютого 2011 р.
Першу чергу історико-меморіального комплексу «Вервольф» площею в 24 гектари на відстані 8 км на північ від Вінниці мають звести вже до цьогорічного Дня перемоги. Серед нинішніх завдань – попередньо упорядкувати територію, встановити огорожу, висипати пішохідні доріжки та розмістити інформаційні стенди.
На те, що на цьому місці під час Другої світової війни була ставка Адольфа Гітлера, сьогодні вказують лише придорожній знак та подекуди намальована на бетонних залишках бункера свастика. Єдиний уцілілий після війни об’єкт – так званий «басейн», як припускають, теплообмінник для забезпечення функціонування бункера.
«Вервольф» - не музей Гітлера
Ідея створення історико-меморіального комплексу на цьому місці не нова, проте вперше влада вирішила взятися за її реалізацію. У підсумку територія «Вервольфа» має перетворитися на культурний об’єкт не стільки музейного, скільки меморіального й садово-паркового характеру.
«Не йде мова про музеєфікацію ставки Гітлера – ідеться про створення меморіального комплексу пам’яті жертв фашизму. Розвалини ставки символізуватимуть, з якою міццю фашисти прийшли на нашу землю й що з того залишилося», - каже історик обласного краєзнавчого музею Михайло Потупчик.
Частиною цього меморіального комплексу й стане «Вервольф». Серед інших об’єктів – меморіал тим, хто загинув під час будівництва ставки з листопада 1941 по вересень 1942 року. За різними даними, це від 800 людей до 14 тисяч, каже Потупчик. За його словами, цифри настільки різняться, адже відомостей про цих людей немає - після війни жодного будівельника ставки знайти не вдалося.
До фінансування робіт залучать місцевий бізнес
У яку суму обійдеться державі меморіальний комплекс – поки невідомо. За словами заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Людмили Спірідонової, остаточне ухвалення проекту обласним керівництвом має відбутися наприкінці лютого. Та повне фінансування будівництва держава не забезпечуватиме, каже вона – бізнесові кола регіону вже висловили готовність надати спонсорську допомогу для спорудження музею.
Великою ця сума бути не має, переконана чиновник. Адже проект не передбачає масштабних робіт з реконструкції будівель чи відтворення приміщень. «Дуже хочеться зберегти цей стан таким, яким він є, ті залишки, що ще є. Те ж, що стосується, приміром, залишків бункеру, басейну, центрального входу в бункер, то там будуть інформаційні стенди, що розповідатимуть про історію того, як це відбувалося. Адже трагізм втрат і велич подвигу настільки в цьому проекті перегукується, що до цього треба дуже відповідально підходити», - каже Спірідонова.
На заваді «паломникам»-неонацистам
Завдяки акцентові на трагізмі та пам’яті жертв нацизму координатори проекту сподіваються унеможливити «паломництво» до ставки Гітлера сучасних прихильників неонацистських організацій. Адже зараз, за словами Потупчика, представники подібних течій збираються на руїнах «Вервольфа» чи у день народження фюрера, чи в інші дні.
«Туди вільний доступ, і там збирається будь-хто, в тому числі й неофашисти – сидять там, смажать шашлики. Для того й створюється цей історико-меморіальний комплекс, аби змінити акцент, показати, що це не музей Гітлера, а саме музей жертв фашизму і не допустити там зборів усіляких неонацистів», - каже історик.
На питання, чи залучають координатори проекту до співпраці закордонних колег, відповідають: «Ні». Мовляв, для досягнення поставлених цілей поки вистачає й вінницьких фахівців. Проте Спірідонова зауважує, що після оголошення планів влада отримала чимало листів і дзвінків від українських і закордонних науковців і громадських організацій. Тому на подальших етапах розвитку комплексу подібна співпраця не виключена, каже вона.
Автор: Данило Білик
Редактор: Леся Юрченко