Зустріч у Люксембурзі

Ідея референдуму щодо федералізації, яку озвучив в.о. президента Олександр Турчинов, дещо здивувала міністрів закордонних справ ЄС на зустрічі в Люксембурзі, яка відбулася в понеділок, 14 квітня. Хоча дипломати і підтримують заходи, котрі можуть сприяти розрядженню ситуації, що виникла на сході України.

Український уряд та парламент мають самостійно вирішити, чи слід проводити референдум, в результаті якого регіони мали б більше самостійності, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс. "Але необхідно пам'ятати, що, згідно з опитуваннями, тільки чверть населення підтримує ширшу незалежність Східної України", - сказав глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн.

Деякі європейські дипломати зійшлися на думці, що Росія несе відповідальність за ескалацію ситуації на сході України, а адміністративні будівлі там захоплюють за підтримки Москви. "Досі Москва зробила небагато для того, щоб поліпшити ситуацію", - підкреслив Тіммерманс.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс не приховував, що розчарований обережними висловами деяких колег. Події на сході України нагадують Лінкявічюсу те, що сталось у Криму. "Ми повинні дивитися реальності в обличчя. Ми спостерігаємо все більше ознак агресії ззовні. Продовжується те, що почалося в Криму", - вважає Лінкявічус.

Коли запровадять економічні санкції?

В свою чергу міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг підтримує прагнення США запровадити більш жорсткі санкції проти Росії. "Ці санкції мають бути відповіддю на поведінку Росії. Звісно, ми в межах ЄС повинні вирішити, як ми можемо їх розширити", - підкреслив він.

Проте в Люксембурзі мова не йшла про економічні санкції. Очільники держав та урядів країн-членів ЄС ймовірно лише наступного тижня вирішуватимуть питання про запровадження нових санкцій проти Росії, так званого "третього етапу". Окрім цього, можлива і заборона на в'їзд до ЄС та блокування банківських рахунків родичів російських чиновників та військових. Але наразі Брюссель не поспішає з санкціями, щоб не ставити під загрозу чотиристоронню зустріч між Україною, США, Росією та ЄС, яка має відбутися в Женеві в четвер, 17 квітня.

Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн переконаний, що завдяки більш жорстким санкціям проблема вирішена не буде. На його думку, Росія вже сама себе покарала: "Вона сама запровадила проти себе санкції. Подивіться на рубль, як він знецінюється. Подивіться на відтік капіталу. Ця цифра збільшується. Подивіться, як зволікають інвестори. Це більше, ніж будь-які санкції або штрафи, котрі можуть запровадити міжнародні органи".

Між тім верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрин Ештон сподівається, що перемовини з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві принесуть результати. "Ця зустріч буде початком дискусій про те, як поліпшити ситуацію в Україні. Як можна зробити так, щоб суверенна держава діяла в інтересах всіх людей", - заявила Ештон.

Міхаель Рот, статс-міністр у МЗС Німеччини, який приїхав на зустріч в Люксембург, оскільки міністр іноземних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер перебував з офіційним візитом в Китаї, вважає, що Росія повинна зрозуміти, що в неї немає союзників, які підтримують іі дії в Україні: "Росія ізольована. ОБСЄ, Рада Європи, Євросоюз та Рада безпеки ООН дали зрозуміти, що анексія Криму є неприйнятною, що територіальну цілісність України потрібно зберегти".

Допомога країн ЄС та МВФ для Києва

На зустрічі міністри закордонних справ країн Євросоюзу домовилися про надання Україні фінансової допомоги у розмірі одного мільярда євро. Ця сума є частиною пакету заходів допомоги для України, запропонованого Єврокомісією в березні.

Європейські міністри також підтримали пропозицію Брюсселя стосовно скасування в односторонньому порядку митних зборів на цілу низку українських товарів. Скасування мита для 95 відсотків промислових товарів і 82 відсотків сільськогосподарської продукції є одним з пунктів угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Фінансову допомогу Києву має намір надати і Міжнародний валютний фонд. МВФ ухвалить це рішення наприкінці квітня. Мова йде про кредитний ліміт у розмірі до 15 мільярдів євро. Окрім цього, наразі проходять активні переговори про реверсне постачання блакитного палива від німецького концерну RWE, а також французького постачальника GDF, щоб таким чином зменшити залежність Києва від російського газу.

А ось Великобританія, Польща та Швеція пропонують відрядити в Україну експертів ЄС для підтримки системи юстиції та правоохоронних органів. Ця ініціатива ЄС, швидше за все, знову роздратує Москву.