НАТО: у пошуках суспільної підтримки
24 червня 2015 р.
Міністри оборони країн НАТО збираються в Брюсселі 24-25 червня не лише, щоб оцінити нові зміцнілі можливості своїх збройних сил, а й щоб покращити швидкість реагування у царині прийняття політичних рішень.
Одна з найважливіших проблем до розв’язання навіть не стоїть на порядку денному дводенної зустрічі. Очільники НАТО повинні визнати, що попри велетенську роботу зі зміцнення солідарності в рамках структур Альянсу, ще більше зусиль має бути спрямовано на те, щоб зміцнити підтримку НАТО серед населення, особливо у країнах, де відправлення військових у зону бойових дій залежить від підтримки парламенту, а отже - і від підтримки суспільства.
За даними опитування дослідницького центру Pew Research Center, більше половини французів, німців та італійців не підтримають використання військової сили у гіпотетичному конфлікті з Росією. А захищати союзника - одне з найсерйозніших зобов’язань будь-якого члена НАТО, згідно зі статтею п'ятою Північноатлантичного договору. До букви установчого документа звернулися лише раз, коли США зазнали атак 11 вересня 2001 року, однак все більш агресивна поведінка Росії змушує чимало країн-членів згадувати цю статтю. Серед них - Польща і країни Балтії, які бояться російського вторгнення.
Відсутність суспільної підтримки потенційним діям НАТО у разі загрози не може не викликати тривоги. "Якби я був у НАТО, я би був дуже занепокоєний" щодо деяких цифр цього дослідження, каже Брюс Стоукс, директор з дослідження глобальних економічних процесів у центрі Pew Research Center. Стоукс зазначає, що чимало офіційних осіб із міністерств оборони Європи та США заздалегідь очікували неприємних результатів опитування, а один чиновник навіть висловив Стоуксові надію, що дані не будуть опубліковані.
"Складна безпекова ситуація"
Повертаючись минулого тижня з навчального полігону в Польщі, де він разом із сотнями інших союзників відшліфовував свої навички швидкого реагування, один німецький офіцер зауважив: він був прикро вражений, що, за результатами дослідження, 58 відсотків його співгромадян не підтримали б участь його підрозділу у військових діях у разі нападу Росії на іншу країну НАТО.
Зважаючи на німецьку історію, багато хто здивований навіть тими 38 відсотками респондентів, котрі заявили, що сили НАТО повинні виступити на захист союзника. У Франції залучення сил НАТО підтримують лише 47 відсотків, а в Італії - 40 відсотків опитаних. Іспанські голоси "за" і "проти" розділились майже порівну. Німецький полковник, який побажав бути не названим, майже розпачливо підсумовує, що понад 11 тисяч опитаних дослідницьким центром Pew у восьми країнах-союзниках НАТО просто не розуміють складність безпекової ситуації в Європі сьогодні. Це не може не викликати занепокоєння, адже німецька канцлерка Анґела Меркель - одна з лідерів держав, котрі потребують згоди парламенту на залучення військових країни в операціях за кордоном.
Спостерігаючи за найбільшими спільними навчаннями НАТО з часу ескалації конфлікту з Росією через Україну, стає очевидно, що військові європейських держав серйозно ставляться до підвищеної загрози - і зобов’язання спільно їм протистояти - навіть, якщо цього не розуміє суспільство. Опитування Pew Center було оприлюднене в той час, коли Альянс вперше продемонстрував свої нові можливості, в тому числі і в рамках нових підрозділів швидкого реагування "Вістря списа". Це стало відповіддю на агресивну позицію Кремля із використанням всіх можливостей НАТО задля заспокоєння членів, які мають спільний кордон з Росією або розташовані неподалік від нього.
Після відвідування деяких з серії навчань НАТО у країнах Балтії та Польщі, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що це - "сильний прояв відданості всіх союзників ідеї спільного захисту ... що і є основним завданням НАТО". "Один за всіх і всі за одного", - сказав Столтенберг на прес-конференції у Польщі. Відповідаючи на запитання про недостатню підтримку суспільством ідеї колективної оборони, Столтенберг заявив: "Звісно, будуть різні політичні дискусії в різних країнах-союзниках, але відданість принципам є, вона - сильна, і це ще раз підтверджується впровадженням Плану дій з підвищення готовності".
Тим часом міністр оборони Польщі Томаш Семоняк, стоячи поряд зі Столтенбергом, зауважив, що до цифр в опитуванні треба ставитись серйозно. Він додав, що політики і засоби масової інформації повинні пояснювати публіці, що "мирний період після Другої світової війни вже закінчився", маючи на увазі не тільки кризу, яка спалахнула на "околиці Європи", але також і загрозу з боку "Ісламської держави" та безпекові виклики в Північній Африці. "Ми не зможемо захистити наш європейський спосіб життя, якщо не робитимемо більше для нашої оборони", - сказав Семоняк. "Робити більше означає також бути готовим підтримати союзні країни, і я вважаю, що переконати громадськість - завдання для всіх нас. Люди повинні бути готові зробити більше, перш ніж буде занадто пізно", - наголосив міністр оборони Польщі.
Зона відповідальності політиків
У НАТО знають, що незалежно від того, наскільки злагоджено працює військова машина, організація повинна мати справу з все ще повільними політичними процесами та спрямувати зусилля на підвищення суспільної підтримки, які досі, вочевидь, були недостатніми. Співробітник берлінського відділення Німецького фонду Маршалла (США), доктор Йорґ Форбріґ каже, що Альянс дійсно має бути "шокований" результатами. Але, на його думку, ситуація поступово покращується на тлі того, як відбувається "повільне перетравлення" сприйняття загрози суспільством.
Як стверджує Форбріґ, це не тільки провина громадян, що вони не можуть збагнути, що поставлено на карту і які в союзників зобов'язання один перед одним. На його думку, політики повинні робити більше для роз’яснення та затвердження формату колективної відповіді на нові загрози. Він також стверджує, що більшість людей розуміє п'яту статтю Північноатлантичного договору як військову допомогу, але "немає ясності щодо кібератак або інших проявів гібридної війни".
Та, попри все, Форбріґ вважає, що якби необхідність колективної оборони стала реальністю, німецький уряд відреагував би як слід. "Я можу уявити дискусію стосовно того, які засоби застосовувати у ситуації, що склалась, - сказав він, - і, звісно, треба дуже добре розібратися, якою може бути відповідь з точки зору ресурсів та можливостей ... але договорів треба дотримуватися".
Брюс Стоукс стверджує, що якими б неприємними не були результати опитування для очільників НАТО, важливо розуміти, що необхідно зробити для підвищення обізнаності суспільства. "Одна з причин, чому ми робимо ці опитування, - у надії дати інформацію для процесу формування державної політики. Те, що ми трохи збурили суспільство, - це дуже добре", - додав він.