НАТО форсує створення сил швидкого реагування

Анексія Криму, бої на Донбасі та провокації російської армії у небі та в морі змусили країни НАТО у вересні на саміті в Уельсі ухвалити стратегічне рішення. Відповіддю на нові загрози мали би стати сили швидкого реагування, щоби від п'яти до восьми тисяч військових за підтримки авіації та флоту могли упродовж 48 годин бути готовими до відбиття нападу супротивника. Зараз НАТО на це потрібно принаймні п'ять діб.

Про необхідність створення сил швидкого реагування в НАТО заговорили задовго до кримських подій. Ще 2003 року було створено NATO Response Force (NRF). Частину цих сил було задіяно в охороні Олімпійських ігор в Афінах наступного 2004 року, а техніку - у рятувальних роботах після буревію Катрина у США. Утім, до бойових дій ці сили ніколи не залучали. Зараз у НАТО прагнуть переформатувати NRF у Very High Readiness Joint Task Force - максимально боєздатні і максимально мобільні сили, готові до найшвидшої реакції на найрізноманітніші виклики.

Наслідки скорочень оборонних бюджетів

У вівторок, 2 грудня, міністри закордонних справ країн Альянсу зберуться на засідання у Брюсселі, аби перевірити, як просувається виконання ухваленого в Уельсі плану. Але, судячи з усього, приємних рапортів буде не так вже й багато, адже на шляху реалізації плану виникли перші проблем. Очікувалося, що основна роль у цих силах буде відведена не американській армії, а національним арміям європейських країн. Останніми роками їх переважно лише скорочували та урізали, як і оборонні бюджети. Цей підхід зрештою завдав шкоди обороноздатності НАТО.

Посол Великобританії при НАТО Адам Томсон визнав, що через рішення попередніх років гнучкість Альянсу після завершення "холодної війни" значно знизилася. Для прикладу: та ж британська армія, яка все ж залишається високо боєздатною й сучасною, скоротилася два роки тому до найменших обсягів з часів наполеонівських війн. У німецькому Бундесвері теж не все гаразд - міністрка оборони Урсула фон дер Ляєн та канцлерка Анґела Меркель нещодавно визнали наявність серйозних проблем із дефіцитом техніки - насамперед в авіації. Як наслідок - у німецькому уряді вже попередили, що у разі несподіваної атаки, Німеччина буде не в стані негайно виконати свої зобов'язання перед союзниками по НАТО.

Кому "виставити рахунок"?

А саме Німеччина має відіграти провідну роль у формуванні нових сил швидкого реагування. За планом, нові сили розбудують на основі вже наявного німецького-нідерландського корпусу, який постійно розквартирований у Мюнстері. До процесу активно підключиться й Норвегія, зауважує інформагенція dpa. США, зі свого боку, обіцяють надати максимальну допомогу з логістикою.

Саме логістичні проблеми, дефіцит техніки та обладнання стали найбільшою проблемою у формуванні нових сил швидкого реагування. До того ж уже з'явилися і фінансові суперечки: хто який фінансовий внесок має робити у спільну справу. Посол США при НАТО Дуглас Лут підтвердив, що в Альянсі ще не визначилися з тим, кому "виставити рахунок".

Загроза "гібридної війни"

І все ж керівники дипломатичних відомств країн НАТО, попри наявність труднощів, надалі налаштовані рішуче. Вони очікують, що сили, здатні дати швидку і жорстку відповідь у разі несподіваної атаки, будуть повністю готові та укомплектовані вже за рік. Паралельно Північноатлантичний альянс планує створити нові бази та логістичні пункти у трьох країнах Балтії, а також у Польщі та Румунії.

Поки ж, за даними інформагенцій, вже 2015 року у НАТО може бути створено щось на кшталт перехідних сил швидкого реагування. Адже, враховуючи напружену ситуацію, в Альянсі хочуть бути готовими до будь-яких сценаріїв. Особливе занепокоєння у країнах НАТО викликає вірогідність "гібридної війни" в балтійському регіоні за прикладом Донбасу або ж поява "зелених чоловічків", як це сталося у Криму.