Покрівлю для саркофагу на ЧАЕС встановлять німецькі фахівці
3 вересня 2012 р.
Легкоатлетичні зали для Олімпійських ігор у Пекіні і Лондоні, льодовий палац для Олімпіади у Сочі, термінали великих європейських аеропортів, таких як «Барахас» у Мадриді чи «Шереметьєво» у Москві – покрівлі німецького виробництва з алюмінію або сталі вкривають десятки знакових об’єктів по всьому світі. Компанія Kalzip – один зі світових лідерів у реалізації індивідуальних архітектурних рішень для дахів масштабних споруд. Кристоф Шмідт (Christoph Schmidt) керував вже багатьма великими проектами компанії. Однак «чорнобильський» проект є особливим, зауважує інженер. «Участь у спорудженні нового саркофагу на Чорнобильській атомній станції – це щось неординарне. Це виклик для кожного інженера, який причетний до цього», - каже Шмідт.
Німецьке обладнання з виробництва сталевих листів покрівлі вже прибуло до України. Виробництво і монтаж обшивки саркофага, як очікується, буде розпочато наприкінці вересня, коли завершиться збирання першого фрагмента каркасу арки. Фрагменти конструкції обшиватимуть покрівлею Kalzip і монтуватимуть, піднімаючи краном один поверх одного. Арку секцію за секцією збиратимуть на будівельному майданчику неподалік від реактора, а коли конструкція буде повністю змонтована, її пересунуть спеціально збудованими рейками і встановлять над старим саркофагом. У будівництві задіяні у середньому близько півтисячі осіб.
Десять років підготовки
Роботи на ЧАЕС для Kalzip - завершення довгої епопеї. Жоден інший проект не вимагав стільки часу, енергії та бюрократії, зізнаються інженери. До підписання контракту з генеральним підрядником будівництва - міжнародним консорціумом Novarka – компанія з Кобленца йшла довгих десять років. Перш ніж німці були допущені до конкурсу, їм довелося пройти повний аудит від Novarka. «Фахівці генпідрядника повністю вивчили наш виробничий процес, обдзвонили чимало наших колишніх замовників, аби дізнатися, чи задоволені вони роботою з нами. Таких жорстких вимог я за роки роботи ніколи ще не бачив», - зізнається Шмідт.
Kalzip був однією з 26 компаній, які були допущені до конкурсу на підряд з виготовлення покрівлі для нового саркофагу. Вимоги безпеки дуже відрізняються від всіх інших об’єктів, над якими раніше доводилося працювати німцям. Зрештою, саркофаг має надійно прослужити щонайменше сто років і встояти у всіх природних катаклізмах, які можна собі уявити - від землетрусу до падіння масивних льодових брил. «Покрівля має витримувати торнадо третього ступеня. Ми виконували ці вимоги, але попросили не поспішати і дати нам декілька тижнів на додаткові випробування. Зрештою, компресор під час експерименту вийшов з ладу, не витримавши створеного тиску. Але кріплення покрівлі витримали навіть тоді, коли тиск сягнув 24 кілоньютонів. Тоді як вимоги становили 10 кілоньютонів», - каже Кристоф Шмідт, не приховуючи гордість.
Ремонт неможливий
Вимоги до міцності покрівлі зрозумілі: якщо якийсь фрагмент буде пошкоджено, замінити його буде практично неможливо. Адже над зруйнованим реактором ЧАЕС рівень радіації настільки високий, що виконання будь-яких ремонтних робіт не передбачається. Висота арки становитиме 105 метрів, що вище за дзвіницю київської Лаври або Статую свободи у Нью-Йорку. Вага сталевих конструкцій сягне 29 тисяч тонн, що в декілька разів більше за Ейфелеву вежу.
Ширина нового «Укриття» становитиме 150 метрів, а довжина – 257 метрів. Загальна площа покрівлі, яку встановлять фахівці Kalzip, – майже 170 тисяч квадратних метрів. Вона буде подвійною. Простір між двома шарами покрівлі має важливу технологічну функцію: у ньому буде підтримуватися спеціальний кліматичний режим, який захищатиме матеріал покрівлі від впливу екстремальних температур. Крім того, у цьому просторі буде створено дещо підвищений рівень тиску. Це має унеможливити потрапляння радіоактивного пилу назовні, якщо у покрівлі раптом виникнуть якісь нещільності.
«Незабутній досвід»
«Продумувати всі ці ризики і шукати відповідні технічні рішення разом з міжнародною командою фахівців – для мене це незабутній досвід, найцікавіші роки у моєму професійному житті. Це просто затягує», - розповідає німецький фахівець. Загалом над проектом працюють близько 150 фахівців з усього світу. Команда експертів поступово поповнювалася все новими і новими людьми, кожному з яких потрібен був час, аби зрозуміти всі особливості проекту у Чорнобилі, розповідає Шмідт. «Коли ми щойно долучилися до команди фахівців, ми намагалися переконати колег, що з технологічної точки зору при таких масштабах було би легше не робити арку ідеально закругленою. Ми робили низку пропозицій і не могли зрозуміти, чому їх відхиляють. Аж поки нам не пояснили, що у майбутньому чистити поверхню арки час від часу будуть спеціальні машини. Бо люди ж там працювати не будуть. А машини зможуть рухатися лише по ідеально рівній поверхні», - пояснює інженер.
Останні два роки дві третини робочого часу Кристоф Шмідт присвятив цьому проекту. Іноді йому по декілька разів на місяць доводилося їздити на зустрічі до Києва і Славутича. Шмідт каже, що свою справу зробив – протягом наступних років до України їздитимуть його колеги. Інженери Kalzip регулярно контролюватимуть процес виробництва і монтажу. Невже Шмідт боїться радіації? «Ні, - запевняє інженер, - просто я там більше не потрібен. На будівельному майданчику біля ЧАЕС перебування людей розраховане до хвилин, аби ніхто не вештався у зоні радіаційного опромінення без нагальної необхідності».
Роботи ще багато
Коли саркофаг буде споруджено і встановлено над зруйнованим реактором, це буде дуже хвилюючий момент для всіх, хто мав стосунок до цього проекту, каже речник Kalzip Йоахім Вольке (Joachim Wolke). «Ми дуже пишаємося тим, що наша покрівля з Кобленца, розробки наших фахівців отримали таку міжнародну довіру. Звісно, це викликає гордість», - ділиться емоціями Вольке. Однак попереду ще багато роботи. Очікується, що встановлення саркофагу завершиться наприкінці 2015 року.