Черги до кабінетів
3 жовтня 2012 р.
Аби потрапити до Центру державної реєстрації, донецькі підприємці займають черги ще вночі. Вони складають списки та постійно через це конфліктують. Утім, навіть зайнявши чергу на світанку, люди не встигають потрапити до реєстратора до обіду (саме до 12-00 триває прийом) і тому змушені приходити до центру знову та знову.
І все заради чергової довідки – отримати витяг або виписку з держреєстру, змінити вид діяльності, зареєструвати чи закрити підприємство. Поруч з приміщенням крутиться маса посередників. Вони пропонують свої послуги за 250 -300 гривень, хоча офіційно всі ці довідки коштують в десятки разів менше.
Чиновники відхрещуються від зловживань
«Проблема дійсно існує, яку ми багато років вже намагаємось вирішити. Адже у всіх саме таке враження й складається, що держслужбовці мають якусь користь від існування черг»,- визнає голова Донецького управління держреєстрації Віктор Чумаченко в інтерв’ю Deutsche Welle.
«Мені, як керівнику управління, приписують і корупційні діяння, і інші порушення законодавства. Утім, це в корні невірно», - стверджує Чумаченко. Він запевняє, що посередники існують самі по собі і реєстратори з ними ніяк не пов’язані. Крім того, саме управління вже багато років намагається позбутися посередників. «Мені навіть самому соромно за ці черги, за те, що люди у нас непритомніють. Але ж в нас немає ані відповідного приміщення, ані необхідної кількості співробітників», - зауважує керівник управління.
Держава «стимулює» черги
Утім, підприємці переконані, що посередники вигідні для чиновників. «У мене підозри, що ці черги – це годівниця для чиновників. Усі ці посередники, які нам проходу не дають поруч з відомством, очевидно, існують з благословення самого управління,- вважає підприємниця Олена. – Я була свідком, як молода людина, з великою папкою документів, поза чергою прослизнула до реєстратора зі словами «я миттю, тільки дещо уточню». Проте вона просиділа у реєстратора не менше півгодини. Звичайно, що це посередник, і вільний вхід до реєстратора він має не задарма», - каже підприємниця.
«До кінця року усім підприємцям Донецька потрібно отримати нові довідки з новими КВЕДами (коди діяльності для підприємців). Тобто, держава і в цьому випадку створює нескінчений потік людей, а, відповідно, безкінечні черги та побори», - скаржиться підприємець Сергій.
«Дайте мені довідку для отримання довідки»
За даними того ж управління, у цьому році зареєструвалося стільки ж підприємців, як і в 2004-му ( коли управління тільки було створено). Проте кількість реєстраційних дій за цей період зросла з 8 тисяч до 50 тисяч. Це все спрямовано не на спрощення роботи з підприємцями, а тільки на ускладнення, визнають в самому управлінні. «Дійсно, люди, які нагорі ухвалюють закони, абсолютно не думають, як ці закони можна буде виконати суто технічно. Наприклад, сорок відсотків роботи управління держреєстрації складається з видачі довідок про те, що та чи інша особа є підприємцем. Лише один рядок в законодавстві – і працівники навантажені роботою вже на сорок відсотків»,- додає в коментарі Deutsche Welle голова «Клубу підприємців Донбасу» Петро Тесновський.
Тобто, бездарно витрачаються податки, адже виявляється, що тільки в цьому центрі 40 відсотків роботи чиновників абсолютно нікому не потрібні, каже Тесновський. І це не рахуючи того, що за кожну довідку треба щось платити, додає громадський активіст.
На погляд Петра Тесновського, саме абсурдні вимоги з боку центральної влади з часом навчили чиновників використовувати черги, які створюються розпорядженнями центрального бюрократичного апарату. Це стосується всієї системи в цілому. Величезна кількість інструкцій, законів, підзаконних актів підштовхує чиновників до створення будь-яких лазівок, аби тільки виконати всі ці розпорядження. Звичайно, враховуючи мізерні оклади чиновника, він міркує, «а чому я знаходжу цю лазівку, а з цього нічого не маю?» - зауважує експерт.
Як зробити систему прозорою?
Зрозуміло, що є законодавчі питання, які можна вирішувати лише на рівні держави. Утім, силами територіальної громади теж можна покращити ситуацію на місцевому рівні, зокрема в обслуговуванні тих самих підприємців, зауважив у коментарі Deutsche Welle керівник напрямку "Підтримка та розвиток громадських ініціатив" Донецького КВУ Світлана Ткаченко.
«Наша команда багато працює з підприємцями. І ми про цю проблему з чергами знаємо, як і від них, так і з власного досвіду. Цю проблему визнають і в міській раді Донецька. І наразі ми готуємо свої пропозиції на розгляд місцевої влади, аби все ж таки не тільки скаржитися, а й вирішити проблему»,- зазначає Ткаченко.
Вона пояснює, що практика «електронних черг» давно існує за кордоном і вже розповсюджується в Україні. «Я сама була свідком, як цю проблему вирішили у Вінниці: запровадили «прозорі вікна», електронну реєстрацію відвідувачів, зокрема через програмно-апаратний комплекс «електронна черга»,– розповідає громадська діячка. Таким чином, кожен відвідувач має можливість зареєструватися особисто або дистанційно та отримати інформацію про дату та час прийому.
Разом з цим потрібно розробити інтернет-ресурс, на якому була б розміщена інформація про всі умови та вимоги щодо отримання документів. Та головне - можливості заповнення та подання документів онлайн. І все – з паперовою тяганиною та чергами буде покінчено, зазначає громадська активістка.