Ці вибори були би переломними, якби не війна

Deutsche Welle: Пані Фікс, яким є, на Вашу думку, основне завдання нового уряду, який буде сформовано за результатами цих парламентських виборів?

Найважливіше, що новий уряд мав би зробити, це виконати вимоги та надії Євромайдану. Поки що це було здійснено лише в незначній мірі. Прийнято деякі антикорупційні закони, але цього недостатньо. Відносно виборів, які зараз відбуваються, можна закинути, що олігархічні структури знову мають серйозний вплив, що розподіл виборчих округів є подібним до того, який було реалізовано під час останніх парламентських виборах при президентові Вікторові Януковичу. Найважливішим є не зрадити надії, які пов’язуються з новим урядом. І це в першу чергу означає реформи. Економічні реформи, оскільки Україна в економічному плані знаходиться на межі. По-друге, це антикорупційні заходи, "добре врядування", а також прозорість в урядуванні, щоб Україна могла справді притягати до відповідальності керівництво держави.

Ви погоджуєтеся із прогнозами, що в українському парламенті, ймовірно, постане проєвропейська демократична більшість?

Я вважаю, що є проєвропейський та проєвроатлантичний мейнстрим в українській політиці. Якщо подивитися передвиборчі соціологічні опитування, то "Блок Петра Порошенка" чітко лідирує в них і зможе або сам здобути більшість, або створити коаліцію з нинішнім прем’єр-міністром (Арсенієм Яценюком - DW). Можна очікувати, що цей проєвропейський та проєвроатлантичний курс буде продовжено і після парламентських виборів. Звісно, існують інші партії - партії, які в основному говорять за Східну Україну, за тісніші зв’язки з Росією. І хоча вони є маргінальними, дуже важливо ці голоси також залучати до політики.

Чи є ці вибори для України особливими або переломними, якщо порівняти з іншими виборами?

Після революції вибори завжди є особливими, оскільки в суспільстві відбулася значна мобілізація. Дуже сильні сподівання пов’язані з новим урядом. З соціологічних опитувань видно, що буде висока явка в Західній Україні. Справді багато людей хочуть піти на вибори. Чи будуть ці вибори переломними, ми ще побачимо. Це справді були б поворотні вибори, якби Україна не знаходилася в ситуації війни. Воєнна ситуація блокує політичні та економічні реформи. Все, що до цього часу відбувалося - спроби розв’язати цей конфлікт всередині України. Все інше відсувається на задній план. Структура виборів, як уже зазначалося, подібна до тієї, яка функціонувала раніше. Таким чином, від президента Петра Порошенка буде залежати, чи зможе він цими виборами подати сигнал, що Україна стала на новий, модерний та проєвропейський шлях.

На думку журналістів впливового німецького тижневика Spiegel, cерйозним викликом для уряду буде стабілізувати та зберегти Україну як державу. Чи згодні Ви з цим?

Я би так не казала. Зараз ми спостерігаємо певне заспокоєння ситуації у Східній Україні. Хоча припинення вогню є дуже крихким, все-таки можна казати про припинення насильницького протистояння. Поновлення насильницького протистояння я розглядаю як малоймовірне, бо жодна сторона цього не хоче. Звісно, збереження територіальної цілісності є дуже і дуже важливою темою для України. Проте проблема полягає в тому, що вона в даний момент не так багато може для цього зробити. Вона може вести переговори з сепаратистами, але вони не є дуже готовими до компомісів. Я бачу загрозу в тому, що всі глибоко зосереджені на цьому конфлікту, і через це на задній план відходить все, що пов’язано з внутрішньополітичними реформами. Бо тоді може постати ефект, що уряд зосередився на кофлікті, проте неспроможний багато досягти, оскільки має обмежені можливості. Він зараз позбавлений контролю за цими територіями. До того ще і населення говорить, що внутрішньополітично нічого не досягнуто. Я вважаю небезпечним ставити пріоритетом лише розв’язання конфлікту і забувати все те, що має бути зроблено у внутрішній політиці.

Якщо євроінтеграційні прагнення багатьох українців на цих виборах переможуть, то чи буде готовим Європейський Союз піти їм назустріч та запросити до своїх лав Україну?

Це може розчаровувати, проте я скажу чітке "ні". Перспектива вступу України до ЄС і раніше була проблематичною. Угода про асоціацію не означає перспективи вступу. Це постійно повторюють, що Україна не є кандидатом на членство. На момент укладання угоди про асоціацію ще не було ніякої війни в України. На сьогодні, в ситуації війни, перспектива вступу відсунулась дуже далеко в майбутнє. В першу чергу йдеться про те, як Європейський Союз може пітримати Україну - фінансово та в розв’язанні конфлікту. Український уряд не повинен розпалювати у населення надії на швидке зближення України та ЄС, оскільки в прогнозованому майбутньому вони не зможуть справдитись. ЄС не хоче приймати країни, які мають внутрішні конфлікти. А в Україні такий фактор є.