Німецькі сліди в історії Київського університету
4 листопада 2009 р.Ігор та Родіон Винниченки до ювілею своєї alma mater видали книгу “Німці в історії Київського університету (ХІХ - половина ХХ століття)».
Спочатку були німці…
Київський університет, у якому нині навчається близько 20 тисяч студентів на 13 факультетах та у 6 інститутах, розпочинав з одного філософського факультету, на якому навчалися 62 студенти. У 1834 році Ґеорґ фон Брадке, німець за походженням, домігся відкриття нового учбового закладу саме у Києві. Розповідає Ігор Винниченко, викладач університету, співавтор дослідження «Німці в історії Київського університету»: «1834 рік…Новий навчальний заклад у Києві було закладено завдяки Ґеорґу фон Брадке, який був на той час попечителем Київської учбової округи і поїхав до Петербурга, наполягаючи на тому, що відкривати потрібно саме університет, а не ліцей чи юридичний інститут. І відразу у ньому працював дуже великий відсоток німців».
Від ректора до Голови Кабміну Російської імперії
Ґеорг фон Брадке запросив на роботу до університету одразу четверо викладачів-німців. З часом збільшилася їхня кількість та змінився статус. Серед ректорів університету п’ятеро були німцями. Йоганн Нейкірх, який спочатку був деканом історико-філологічного відділення, став ректором Університету уже в 1843 році. І обирався на цю посаду сім разів! А відомий економіст Микола Бунґе очолював навчальний заклад тричі. Він, до речі, брав активну участь у розробці статутів університету Св. Володимира, який на той час уже мав три факультети – до філософського додалися ще юридичний і медичний. А у другій половині ХІХ століття Бунґе був навіть міністром фінансів, а також Головою Кабінету міністрів Російської імперії...
У Київському університеті викладали німецькою і латиною
Але цікаво, чи обґрунтовувала наявність німців-викладачів і викладання німецькою мовою? Ігор Винниченко: «Так, таке викладання було. Дехто, - наприклад, Мерц, читав тільки німецькою мовою. Лекції викладали і латиною. Той же Нейкірх читав дуже популярно і фахово, вимагав того ж і від інших. Власне, було так: хто добре говорив німецькою і для кого була важкою російська мова, викладали німецькою”, - сказав автор книги.
Власне, у Київському університеті працювали викладачі з різних країн і різного походження. Але простежити саме німецький слід в історії цього вищого навчального закладу авторів книги спонукав той факт, що німців було найбільше.
Унікальне видання
Ігор Винниченко розповідає також, що в роботі над книгою, зокрема в пошуку коштів для її видання допомагала керівник Центру німецької культури «Wiederstrahl» Людмила Коваленко-Шнайдер. За її словами, книга вийшла унікальна: «Така робота, як її здійснює Ігор Винниченко, є єдиною з відродження німецької культури та відродження німецької спадщини. Я до цього не байдужа. У кінці книги зібрані фото найбільш відомих німців, які працювали в університеті, пам’яток архітектури, збудованих німцями у Києві. У нашому Центрі працює багато аспірантів і людей, які цікавляться німецькою діаспорою, тому ми намагаємось усіляко підтримувати такого роду видання», - сказала Коваленко-Шнайдер.
Зараз університетська громада шукає можливість для встановлення меморіальних дощок німцям, які зробили значний внесок для розвитку Київського університету. До речі, у своїй книзі Ігор Винниченко взяв до уваги й дані архівів щодо студентів-німців, які навчались в Київському університеті.
Автор: Олена Грищук
Редактор: Леся Юрченко