Отруєна метрополія

Отруйний смог над Маріуполем стоїть більшість днів на рік. Навіть  пляжі Азовського моря, на березі якого розташоване місто, нерідко оповиті димом. "Запах повітря - нестерпний. Хочеться достукатися до тих, хто сидить наверху, щоб вони нас почули",-  каже Deutsche Welle  активіст екологічного руху, студент Костянтин Карцев. 

Тільки в минулому році в місті було зафіксовано 188 днів, коли  синоптики та медики  не рекомендували  мешканцям виходити  на вулицю, аби не дихати забрудненим повітрям. "Це - нестандартна ситуація навіть для промислового регіону. У такий день можливо хапонути таку дозу брудного повітря, що терміново отруїтися чи потрапити до лікарні",- каже в інтерв’ю Deutsche Welle керівник Донецького екологічного руху Сергій Денисенко.

Металургійні комбінати "Азовсталь" та ім.Ілліча - основні джерела забруднення повітря. Сажа, пил та важкі метали кубометрами падають на голови мешканців міста. Виробництва великі та старі, тому аварійні ситуації трапляються доволі часто. Ситуація ж   погіршується економічною кризою. Металурги, звісно, змушені заощаджувати. Спроба економити на екології, звичайно, веде до додаткового забруднення повітря, попри зменшення обсягів виробництва, каже еколог.

"Всі міські програми по захисту екології  на 90 відсотків складаються з приватних інвестицій.  Органи влади мало впливають на цей процес, хоча і записують собі в заслуги прийняття таких програм. Утім, мало що держава змогла зробити в цьому напрямку. Оскільки вплив власників заводів зазвичай  вище, ніж вплив державних органів",- зазначив Денисенко. 

Двозначна ситуація

Жителі  Маріуполя самі є заручниками ситуації, підкреслює експерт. Адже  на двох заводах працює близько 100 тисяч мешканців міста. Тому хто ж  буде виступати проти тих, хто дає роботу? - запитує Денисенко. Тим не менше, вони виступають, конкретний приклад – акція протесту, організована через інтернет, зібрала 15 січня тисячу людей, незабаром призначена нова така акція.

"Ми не протестуємо проти закриття заводів. Ми адекватно сприймаємо ситуацію і розуміємо, що без таких підприємств місто чекає на повний економічний крах",- каже в інтерв’ю Deutsche welle один з організаторів акцій протесту, керівник громадського об’єднання  СООМ  Дмитро Забавін.

Щоправда, найбільший український гірничо-металургійний холдинг "Метінвест", якому належать обидва металургійних комбінати, днями заявив про програму модернізації до 2020 року  з одночасним зниженням екологічного впливу. Загальний обсяг фінансування на двох маріупольських підприємствах має сягнути, за офіційним повідомленням, 8 мільярдів доларів. Утім,  покладатися тільки на це рішення - замало,  вважають громадські активісти.  "Програма до 2020 року - це  довга  перспектива. А  зростання кількості онкохворих та дітей-астматиків у Маріуполі вимагає негайних  дій",- каже Забавін.

Активісти екологічного руху  вимагають від парламенту    посилити законодавчі норми та значно підвищити екологічні штрафи, які всі роки є формальними. Крім того, активісти вимагають, щоб екологічний податок залишався в місті в обсягах як мінімум 70 відсотків замість нинішніх 50 і витрачався виключно  на вирішення екологічних проблем. 

Пілотний проект  для України

"Маріуполь - дуже динамічне місто, але екологічні проблеми заважають його подальшому  розвитку.  Ми б хотіли допомогти місту і в цьому напрямку виступили ініціатором проекту "Чисте повітря",- повідомив в інтерв’ю Deutsche Welle  Генеральний консул  Німеччини в Донецьку Клаус Ціллікенс. Учасниками проекту також стануть  місцева влада, науковці  маріупольського університету і насамперед - власник заводів  "Метінвестхолдинг". 

Як розповів Генконсул,  спочатку  буде створений майстер-план проекту, фінансування якого бере на себе Німеччина. В його розробці  також візьмуть участь німецькі експерти. У німецьких партнерів вже є  аналогічний досвід, а такий проект має стати для України унікальним, каже Генконсул. У ньому буде прописаний реальний стан екології та заходи, які бере на себе кожен з учасників. Зрозуміло, що головна відповідальність лежить на "Метінвесті". Утім, має бути і політична воля влади - сприяти процесам покращення життя мешканців міста.

Німецьке консульство  в цьому проекті не має комерційних чи політичних інтересів. "В цьому наша перевага як координатора та каталізатора процесу,- каже  Клаус Ціллікенс. - Мої сподівання -  щоб  й інші міста України потім скористалися цим проектом".

У Рурі років 40 тому  теж була схожа ситуація з екологією.  Наразі таке питання в Німеччині взагалі не стоїть. Модернізація виробництва довела, що промисловість та екологія не обов’язково мають стояти в протиріччі, зазначив дипломат.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Захар Бутирський