Торгівля людьми
6 квітня 2013 р.
Німеччина зазвичай виступає серед країн, які закликають до посилення верховенства права у світі . Проте коли йдеться про торгівлю людьми, чимало питань виникає і до ФРН. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та неурядова організація ECPAT, яка займається захистом дітей від сексуальної експлуатації, критикують Берлін за затягування впровадження законодавчих норм ЄС, спрямованих на протидію торгівлі людьми.
Директиви, які набули чинності два роки тому, вимагають від країн-членів ЄС ефективнішого переслідування й жорсткішого покарання торгівців людьми, а також забезпечення кращого захисту жертв злочинів у цій царині. 5 квітня минув останній термін, до котрого директиви мали бути впроваджені в національне законодавство країн-членів. Проте Німеччина і досі не внесла відповідних правових змін.
Критика німецького уряду
У ФРН тим часом триває суперечка. "Законопроект Федерального міністерства юстиції передбачає повне впровадження директив", - заявили у прес-службі міністерства. Проте в цьому сумнівається речник з внутрішньополітичних питань фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Ганс-Петер Уль. На його думку, Мінюст планує збільшити кримінальну відповідальність лише у випадках торгівлі людьми з метою жебрацтва або використання зі злочинною метою - як-то крадіжки або торгівля органами. За словами депутата, цього недостатньо, адже не береться до уваги торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації.
Представники неурядових організацій також критикують недостатньо жорстке покарання за торгівлю людьми у ФРН. "Якщо хтось привозить до Німеччини неповнолітню дівчину, наприклад, з Румунії і примушує її до проституції, цей злочин підпадає під визначення сексуальної експлуатації, але не торгівлі людьми. Друге за німецьким законодавством карається суворіше", - пояснює Руді Тарнеден, речник німецького представництва ЮНІСЕФ.
Засудити торговця людьми за примушування до проституції у Німеччині дуже важко, а то й неможливо, наголошує Уль. Адже, за чинним законодавством, вирішальними стають свідчення жертв. Вони ж часто відмовляються свідчити - через страх. "І навіть якщо жертва й дала свідчення, як правило, вона відмовляється від них згодом через шантаж", - підкреслює депутат.
Неповнолітні потребують більшого захисту
За оцінками Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ), торгівці людьми щороку привозять до Західної Європи від 120 до 500 тисяч жінок з Центральної та Східної, де їх примушують до занять проституцією. При чому багато з них - неповнолітні. Тоді як діти "потребують більшого захисту, ніж дорослі, через це вони більше ризикують стати жертвами торгівлі людьми", йдеться у директивах ЄС.
Проте саме в Німеччині ця група жертв отримує менше підтримки. "Якщо їх затримають, то у першу чергу береться до уваги не те, що вони є жертвами злочину, а їхні власні злочинні дії, зокрема нелегальне перебування в країні", - підкреслює представник ЮНІСЕФ.
Можна лише здогадуватися, чому Німеччина затримує впровадження директив ЄС до німецького законодавства, зауважує Руді Тарнеден. "Відомо, що міграційне законодавство в Німеччині дуже суворе та обмежувальне. Можливо, з боку федерального уряду існують побоювання, що посилення правового захисту жертв призведе до зловживань у царині міграційного законодавства", - припускає Тарнеден. У ЮНІСЕФ критично ставляться до такого підходу, адже захист жертв, наголошують у фонді, має бути пріоритетом.