Німеччина: кінець ери гламурних політиків
12 травня 2011 р.Журналісти бульварних видань неабияк потерпають від нудності німецької політики, яка стає дедалі більш "сірою". Апофеозом цієї тенденції свого часу став прихід у канцлерську посаду стриманої і прагматичної Анґели Меркель на зміну харизматичному і поляризуючому Ґергарду Шредеру. "Зірок" на політичному небосхилі залишається дедалі менше. На обкладинках глянцевих журналів донедавна регулярно з’являлися передовсім два "молодих і яскравих політика": екс-міністр оборони Карл-Теодор цу Ґуттенберг та віце-президент Європейського парламенту Сильвана Кох-Мерін. Обидва вони по-своєму "гламурні". Цу Ґуттенберґ причаровував публіку своєю аристократичною аурою: він красиво говорить із дуже розумним виглядом, дотепно і зі смаком жартує, до певного моменту успішно виконував роль принципового і фахового політика. Імідж Кох-Мерін теж був виплеканий досконало – енергійна, ефектна жінка-політик, бізнес-леді, яка (цілком у дусі часу) успішно поєднує сім’ю та кар’єру. Ще б пак: у 39 років вона стала заступницею голови Європарламенту, встигала при цьому виховувати трьох доньок і завжди чудово виглядати.
Звісно, і Ґуттенберґ, і Кох-Мерін мали й головний атрибут гламурного політика у Німеччині – науковий ступінь доктора наук. Саме цей красивий титул врешті-решт і став для них пасткою. Цу Ґуттенберґ вимушений був піти з посади ще на початку весни. Минуло кілька місяців – та ж сама доля спіткала і Кох-Мерін. В обох випадках причиною відставки стали підозри у тому, що написані багато років тому докторські дисертації політиків були просто-напросто списані в інших науковців.
Відставка Кох-Мерін: колеги зловтішаються
У середу ввечері Сильвана Кох-Мерін заявила, що йде з усіх політичних посад. Під тиском уїдливих коментарів у пресі, політик пішла, не дочекавшись остаточних результатів розслідування, яке проводить за підозрою у плагіаті її рідний Гайдельберзький університет. Такий різкий поворот у блискучій кар’єрі німецької лібералки чимало колег по Європарламенту зустріли відвертими зловтішаннями. "Пані Кох-Мерін – це колега, активність якої помітна радше за стінами Європейського парламенту, а не під час засідань. Імовірно, це додає їй популярності скоріше поза межами парламенту, ніж серед колег",- прокоментував голова фракції соціалістів Мартін Шульц.
Таким чином він натякнув на те, що Кох-Мерін часто прогулювала пленарні засідання та ігнорувала роботу парламентських комітетів. У той час як у парламенті її не бачили тижнями або й місяцями, красуня-лібералка у себе на батьківщині регулярно була гостею ток-шоу, її обличчя і якийсь яскравий слоґан прикрашали обкладинки глянцевих журналів. Хоча журналісти нерідко жартували з Кох-Мерін, коли вона відповідала на запитання про складні проблеми об’єднаної Європи набором власних гасел, в яких вона іноді плуталась. "У нас дійсно величезна проблема, а саме: розв’язання багатьох наших проблем полягає у тому, що нам треба не менше Європи, а більше",- приблизно так лунала типова відповідь віце-президента Європарламенту на різного роду запитання.
"Вершина айсбергу"?
Однак, на відміну від свого "колеги по нещастю" цу Ґуттенберґа, Кох-Мерін не склала свого депутатського мандату. Можливо, вона не планує йти з політики назавжди? Важко сказати, які в неї шанси коли-небудь знову стати політичною "зіркою". Єдине, про що впевнено кажуть численні оглядачі: "плагіатний скандал" Кох-Мерін – не останній у німецькій політиці. Зокрема, відомий німецький філософ, дослідник мас-медіа Норберт Больц, коментуючи скандали останніх місяців, назвав їх "вершиною айсбергу".
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Захар Бутирський