Гроші на "колишнього"

Глава держави у Німеччині не має великих владних повноважень. Його щоденна робота полягає здебільшого у виголошенні урочистих промов з різних нагод, врученні державних нагород, "візитах ввічливості" до закордонних колег. Федеральний президент – найпочесніша посада у державі. На відміну від канцлера, який мешкає у звичайній службовій квартирі у центрі Берліна, житлові умови президента значно кращі. Кристіан Вульфф, як і його попередники на посаді, мешкав в елегантному Палаці Бельвю.

Шанобливе ставлення до глави держави виражається у Німеччині не лише у вишуканому церемоніалі і гарних житлових умовах. З посади президента проводжають, гарантуючи довічне "почесне утримання", яке дорівнює зарплатні у повному обсязі. Йдеться про кругленьку суму у 199 тисяч євро на рік. Крім того, відставний президент отримує у довічне користування автомобіль з водієм, робочий кабінет та асистентів. Загальні витрати на "почесного пенсіонера" - близько 280 тисяч євро на рік.

"Почесний нахлібник"?

Багатьом німцям довічно утримувати Кристіана Вульффа здається надто дорогим задоволенням. Зрештою, відставному главі держави лише 53 роки – Вульфф є наймолодшим президентом в історії Німеччини. Отже, чималу пенсію він може отримати на 14 років раніше за пересічного платника податків. Досі пенсія екс-президентів не викликала у Німеччині таких дискусій. Перші особи держави зазвичай і без того були пенсіонерами. Та відставки, якщо й були, то аж ніяк не такі скандальні, як у випадку Вульффа.

Декілька тижнів, поки у ЗМІ щодня повідомляли нові делікатні подробиці про його стосунки з представниками великого бізнесу, далися взнаки. Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною службою Emnid на замовлення газети Bild am Sonntag, 78 відсотків респондентів висловилися проти того, аби Кристіан Вульфф отримував почесне утримання. 54 відсотки опитаних вважають, що він має відмовитися "у будь-якому разі", ще 31 відсоток – що має відмовитися, якщо суд визнає провину екс-президента у корупції. Добровільно відмовитися від президентської пенсії Вульффа закликав один з його попередників на посаді – Вальтер Шеель.

Річ у тім, що за законом президент отримує довічне "почесне утримання" лише якщо він йде з посади з політичних мотивів або за станом здоров’я. Приміром, відставка попередника Кристіана Вульффа на посаді, Горста Келера, була мотивована саме як політичний крок. Хоча особисте пояснення Келера цього кроку багатьом здавалося незрозумілим - протест проти "браку поваги до особи президента в рамках публічної дискусії". У всякому разі, у жодні скандали Горст Келер втягнутий не був. Зовсім інша справа – Кристіан Вульфф. Він подав у відставку після того, як прокуратура міста Ганновера звернулася до Бундестагу із проханням зняти недоторканість президента, аби дати можливість розслідувати кримінальну справу за підозрою у корупції. Йдеться про видачу державних гарантій одному з близьких друзів Вульффа, якій він, імовірно, сприяв ще на попередній своїй посаді – глави уряду землі Нижня Саксонія.

Політичні чи особисті мотиви?

Кристіан Вульфф назвав причини своєї відставки "політичними". Хоча чимало правників сумніваються у прийнятності такого визначення і говорять радше про "особисті мотиви". Саме таку позицію озвучив, зокрема, провідний німецький фахівець з конституційного права Ганс Герберт фон Арнім, який першим з відомих правників свого часу говорив про необхідність зняття недоторканості з Вульффа.

Арнім переконаний, що предметом розслідування з боку прокуратури має стати ціла низка епізодів, які раніше спричинили скандал у ЗМІ. Юрист, зокрема, вбачає ознаки злочину у справі про отримання Вульффом дешевого кредиту від одного приятеля-бізнесмена. Як повідомляють ЗМІ, в обмін на дешевий кредит на будівництво будинку, колишній глава земельного уряду сприяв своєму приятелю у налагодженні бізнес-контактів. Про "особисті", а не "політичні" мотиви йдеться і у попередньому висновку експертів науково-аналітичної служби Бундестагу.

Утім, більшість колег-політиків, навіть опозиційних, здебільшого поблажливо висловлюються щодо пенсії Вульффа. Зокрема, генеральний секретар Соціал-демократичної партії Андреа Налес прокоментувала дуже лаконічно: "як на мене, то хай би собі отримував". Голова фракції "зелених" у Бундестазі Ренате Кюнаст вважає, що остаточне рішення має залежати від того, чим закінчиться слідство за підозрами Вульффа у корупції.

Вирішуватиме наступник

Натомість у парламентському комітеті з питань бюджету чути і критичні голоси. Депутат від Вільної демократичної партії Юрґен Коппелін вже заявив, що голосуватиме проти виділення додаткових коштів у бюджеті на пенсію Вульффу. Саме за бюджетним комітетом Бундестагу останнє слово у "пенсійному питанні". Хоча принципове рішення про оформлення пенсії, згідно із законом, ухвалюється у Відомстві федерального президента. Імовірно, у відомстві чекатимуть із рішенням, доки до роботи не стане його майбутній очільник – новоспечений кандидат у президенти Йоахім Ґаук.

До речі, сам Вульфф в одному зі своїх перших інтерв’ю після обрання на посаду президента заявляв, що вважає доцільним переглянути витрати на відставних глав держави.

Євген Тейзе/dpa, afp, reuters
Редактор: Захар Бутирський