Один день без пластикових пакетів: експериментує вся Україна
3 липня 2019 р.Майже половина обласних центрів України і більше 100 організацій та торгових мереж у середу, 3 липня, експериментують із альтернативною упаковкою товарів у рамках міжнародного дня без пластикових пакетів (International Plastic Bag Free Day). Долучається до акції кожен по-своєму. В одних магазинах вирішили повністю прибрати поліетилен з прилавків і залишити паперові пакети та полотняні торби. В інших - не забиратимуть пластик, а лише пропонуватимуть альтернативу.
"Найактивніше відгукнулись на цю пропозицію Львів, Запоріжжя, Житомир. Київ не заявляв централізовано про акцію, але там теж у багатьох локаціях роблять такі заходи", - каже Світлана Гринчук з міністерства екології та природних ресурсів України. Міністерство виступило організатором акції разом з Програмою розвитку ООН та громадської спілки Zero Waste Alliance Ukraine. Мета акції, за словами Гринчук, - "привернути увагу до проблеми надмірного споживання пластику, який забруднює довкілля, а також популяризувати доступні екологічні рішення". Чиновниця звертає увагу і на проблему мікропластику, який щодня потрапляє до організму кожної людини з водою і повітрям. Дослідження вказують, що він може негативно впливати на низку процесів в нашому організмі.
Львів вже має досвід таких акцій
Для деяких українських торговельних мереж завдання на день відмовитись від поліетилену - не складне. Вони вже експериментували з цим 9 квітня у Львові. "Все, що ми тоді анонсували, ми залишили. Відтоді ми прибрали поліетиленові рукавички і залишили щипці на овочах. У нас немає пакетів-"маєчок" на касах. Ми побачили, що покупці без цього спокійно обходяться", - говорить представниця однієї з великих українських торгових мереж Наталя Дзьордзь. Вона переконана, що клієнти її компанії без проблем проживуть без поліетилену й кілька днів.
Подібні акції мають ефект, переконує заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. За його словами, цього разу акція "Без поліетилену" у Львові триватиме три дні, на відміну від загальноукраїнської акції. Взяти участь у ній погодились удвічі більше торгових точок, ніж під час акції 9 квітня. "Цього разу це вже 200 магазинів. І, що важливо, долучилось багато дрібних магазинів. Це означає, що є інтерес і бажання торгових точок. Тобто акція дає ефект. Люди побачили, що поліетилен можна замінити. Тому восени ми ризикнемо і спробуємо вже тиждень пожити без поліетилену", - говорить Андрій Москаленко.
Поліетилен не втрачає популярності
Утім, не всі торгівці погоджуються з тезою про те, що їхні клієнти охоче змінюють свої звички. "Поліетилен продається набагато краще, аніж паперові пакети і сумки. Не можу сказати, що їх не купують взагалі, але такого зацікавлення, яке було одразу після акції 9 квітня - немає. Поки що поліетиленові пакети перемагають зі значно більшим рахунком", - говорить маркетолог львівської мережі продуктових магазинів Максим Детинченко. Його компанія в акції бере участь вдруге, водночас багато магазинів навіть не виявили інтерес до такої просвітницької кампанії.
Водночас Ірина Миронова, заступниця голови Zero Waste Alliance Ukraine вважає, що не має сенсу питати в підприємців, хто перейде з поліетилену на екологічну тару, а хто ні. "Перейдуть всі", - переконана вона, зокрема, і завдяки законодавчим змінам, яких очікує експертка. Мовляв, щонайпізніше тоді до піонерів відмови від пластику приєднаються інші. "Але тоді вони будуть у менш вигідній ситуації, адже якщо мережа осмислила і впровадила зміни в себе, їм легше буде адаптуватись. Так само їхні клієнти будуть вже поінформовані та готові до змін", - каже екологиня.
Два роки без пластику
Як жити без поліетилену не день чи тиждень, а цілих два роки, знає львів'янка Діана Попфалуші. Вона каже, що якщо все добре організувати, то це не так уже й складно. Передусім, за її словами, потрібно мати багаторазову тару. Свій спосіб життя Попфалуші змінила після відвідування міжнародного молодіжного проекту в Німеччині. "Я жила в екобудинку з сонячними батареями, познайомилась з людьми, які практикували веганство (відмову від харчів тваринного походження. - Ред.) Мені їхній підхід видався цікавим, і відтоді я долучилася як волонтерка до екологічної організації і почала змінювати свій спосіб життя. Так потрохи турбота про тварин в мене перетворилась на бажання змінити світ", - розповідає дівчина.
Тепер вона купує крупу чи овочі на вагу, олію бере лише розливну у свою пляшку, на каву ходить зі своєю чашкою. За два роки вона виробила свою схему, тому чітко знає, де і які продукти вона може набрати. "Не дуже люблю ходити в великі супермаркети, а більше - в маленькі магазинчики. Там не потрібно ні цінників, ні пакетів. Приходиш, все важать при тобі і кладуть у твої торби" - пояснює вона. До її вимог також звикли місцеві продавці. "Приємно, коли через рік вони тобі кажуть: о, а Вас уже четверо чи п'ятеро таких приходить в магазин. Це перестає бути чимось новим. Люди звикають", - каже Діана Попфалуші.
Але найскладніше в такому способі життя - не надмірна увага продавців, а вміння самоорганізуватись. "Ти маєш планувати свої закупи. Наприклад, якщо ти купуєш щось заморожене - ти мусиш попередньо взяти банку, чи лоточок. Але це, у свою чергу, допомагає тобі планувати свої покупки, бюджет. Так ти менше купуєш спонтанно. Тобто отримуєш ще й економію часу і фінансів", - робить висновок дівчина. Хоча визнає, абсолютно позбутися пластику - неможливо.