Політична криза в Румунії - демократія в небезпеці

Соціал-демократ Міхай Тудосе став другим за останні лише сім місяців керівником румунського уряду, котрий був змушений піти у відставку. Національний виконком правлячої в Румунії Соціал-демократичної партії перед тим висловив йому свою недовіру. Раніше така саме доля спіткала і його однопартійця Соріна Гріндяну.

Причина одна й та сама: обидва неодноразово наважувались відкрито виступити проти свого ж партійного лідера - суперечливого, але й надалі вкрай впливового голови румунської Палати депутатів Лівіу Драгнеа. Тудосе та Гріндяну намагались запобігти втіленню в життя реформі юстиції, яка, на думку критиків, підриває основи правової держави. До речі, цю реформу розкритикувала як опозиція, так і представники громадянського суспільства, але також Європейський Союз та США.  

Протистояння між Тудосе та Драгнеа

Відставці Тудосе передувала суперечка між ним та Драгнеа навколо міністерки внутрішніх справ Кармен Дан. Її вважають важливою довіреною особою Драгнеа. Тудосе звинуватив міністерку в брехні й хотів звільнити її зі свого кабінету міністрів. Але Драгнеа як лідер Соціал-демократичної партії та голова парламенту в жодному разі не хотів відмовлятися від своєї людини в уряді. Тим більше, що за три місяці до цих подій Тудосе вже видалив зі складу уряду двох подальших товаришів Драгнеа, чим і викликав на себе гнів впливового політика.

Драгнеа свого часу засудили умовно за виборчі маніпуляції, і як людина із судимістю він не має шансів ані очолити уряд, ані потрапити до його складу. Тому йому важливо мати своїх людей у кабінеті міністрів. Крім того, у Румунії назріває нова хвиля протестів. Цілком імовірно, що в країні доведеться проводити дострокові вибори. З огляду на це Драгнеа намагається будь-що уникнути подальшого псування свого іміджу, і тут йому важливо зберегти контроль над міністерством унутрішніх справ. Здається, що це для нього є найважливішим навіть за політичну та економічну стабільність країни.

Врешті-решт у цьому протистоянні керівник уряду Тудосе зазнав поразки і йому довелося піти.

Критики закидають Драгнеа, що він робить усе, аби уникнути нового засудження, що б остаточно зробило неможливою його подальшу політичну кар'єру. При цьому досьє закидів на адресу цього одіозного політика є доволі об'ємним. Його підозрюють у привласненні грошей з європейських фондів, підробці документів, зловживанні владою. 2017 року цьому багатому олігарху вдалось рекордними темпами проштовхнути через парламент низку законодавчих змін, які фактично роблять неможливим функціонування незалежної юстиції.

Реформа юстиції поставила під питання правову державу   

Критики Драгнеа в Румунії та за її межами застерігають: завдяки реформуванні юстиції лідерові Соціал-демократичної партії та його партнерам по коаліції вдасться відбілити свою репутацію і їм більше не доведеться боятися подальшого кримінального переслідування. Реформа юстиції, зокрема, передбачає звуження повноважень поліції та популярного серед румунського населення антикорупційного відомства. Тобто, в майбутньому антикорупційне відомство не зможе розслідувати справи проти держслужбовців, а міністерство юстиції отримає додаткові механізми контролю над діяльністю прокуратури.

Оскільки Брюссель нині більше зайнятий ситуацією в Польщі та Угорщині, Євросоюз значно менше уваги звертає на одного зі своїх найбідніших членів - Румунію. При цьому функціонування правової держави опинилось у небезпеці. Справді, в Румунії й надалі можна говорити про стабільне економічне зростання, поштовх якому дав ще 2015 року уряд технократів на чолі з Дачіаном Чолошом. Але до звичайних громадян результати цього зростання майже не доходять; бідність і надалі залишається вкрай поширеним явищем.

Тяжкі часи для президента

Як довго Румунія ще зможе демонструвати позитивні економічні показники, сказати важко. Бідність, корупція й брак правової стабільності стримують не лише нові інвестиції, але є й причиною відтоку кваліфікованих кадрів та науковців. Крім того, завдяки російській пропаганді, яка в Румунії поширюється також через контрольовані місцевими олігархами мас-медіа, населення втрачає довіру до демократичних структур, поширюються євроскептичні настрої. 

Президенту Клаусу Йоганнісу, який 2017 року в Бухаресті взяв участьу масових демонстраціях на підтримку правової держави, буде не легко зупинити таку ерозію демократії. Його повноваження є обмежені конституцією, і його можна доволі легко змістити, на що останніми днями вже неодноразово натякали деякі члени уряду. Після відставки Тудосе президент оголосив виконувачем обов'язків прем'єр-міністра главу оборонного відомства країни Міхая Фіфора. Тепер залишається лише чекати, чи погодиться він з призначенням на посаду глави уряду подальшої довіреної особи Драгнева - Віоріци Данчіли. Соціал-демократична партія вже зробила відповідну пропозицію.

Тим часом у Бухаресті в суботу, 20 грудня, заплановано нові масові протести на підтримку правової держави.