Друге пришестя Азарова
13 грудня 2012 р.Верховна Рада нового скликання обрала собі спікера. Як і очікувалося ним став Володимир Рибак – давній найближчий соратник президента Януковича. Також депутати схвалили і запропоновану президентом кандидатуру Миколи Азарова на посаду прем’єр-міністра. Опозиційні партії у голосуванні участі не брали, лише спромоглися покритикувати Азарова за діяльність попереднього складу уряду.
Друге пришестя
Новий-старий прем’єр тепер пообіцяв не посилювати податкового тиску на виробників, продовжити виплати компенсацій за вкладами СРСР, а також на зауваження депутата від ВО Свобода Ірини Фаріон погодився “покращити українську мову”. Експерти вважають, що більшого Микола Азаров пообіцяти і не міг, оскільки нинішня влада не збирається реально впроваджувати будь-які реформи. “Азаров це був би…чи не Азаров - немає значення. Уряд не має замовлення на реформи. Тож їх годі й чекати найближчі роки”, - впевнена керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук.
Директор аналітичного фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов переконаний, що перепризначення Миколи Азарова консервує ситуацію в Україні і в цьому зацікавлений президент. “Кардинальних змін не буде. Азаров – це технічна фігура, де все вирішує президент”, - прокоментував Deutsche Welle Жданов.
Без альтернативи
Оглядачі констатують, що у прем’єрському кріслі Микола Азаров сидітиме доти, допоки не буде різкого невдоволення суспільства економічною ситуацією у вигляді соціальних протестів чи “супер-кризи”. “Азаров і Рибак зберігають систему противаг в оточені Януковича. Президент не хоче її ламати”, - переконаний директор аналітичного фонду "Відкрита політика".
Експерти певні, що нових облич у новому кабміні, який очолив Азаров теж не буде і далі «розігруватиметься стара кадрова колода».