Київ не реагує на проросійський поворот у Молдові
14 листопада 2016 р.Перемога на президентських виборах у Молдові лідера соціалістичної партії Ігоря Додона може стати поворотним моментом у зовнішній політиці країни. Майбутній глава держави заявив, що його пріоритетом є відносини з Москвою, а не з Брюсселем. Київ, з огляду на конфронтацію з Росією, така зміна курсу у Кишеневі не може не насторожувати. Тим не менше, реакція українських політиків на події у сусідній країні поки є дуже стриманою.
Добросусідські відносини
У Верховній Раді очікують, що відносини з Молдовою залишатимуться добросусідськими. Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко у розмові з DW висловила переконання, що між передвиборчими заявами кандидата у президенти Ігоря Додона та реальною політикою, яку він вестиме на посаді глави держави "буде величезна різниця". Гопко вважає, що Молдова вже має негативний досвід існування "в обіймах Росії", і на сьогодні у парламенті та уряді країни є сили, які чітко розуміють, що цього не можна знову допустити.
Україна має з Молдовою другу за протяжністю ділянку спільного кордону після Росії. Крім того, за даними перепису 2004 року, в Молдові проживають понад 400 тисяч українців. Лише ці два фактори, наголошує Ганна Гопко, вимагають, щоб Київ "вів діалог з легітимно обраним президентом Молдови, незважаючи на його передвиборчі гасла". Політик вважає, що зараз, коли в Україні готується до ухвалення новий держбюджет, "необхідно закласти в нього кошти на підтримку української діаспори за кордоном, зокрема у Молдові", щоб протистояти впливові "руского міра" у цій країні.
Україні стане важче
Перемога проросійських кандидатів у президенти в Молдові, Болгарії, прихід до Білого дому Трампа і результати Brexit - це той новий політичний контекст, який значно ускладнює для України реалізацію її зовнішньополітичних цілей, зокрема щодо зближення з ЄС та НАТО, констатує голова парламентського підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Світлана Заліщук.
"Молдова - один з наших найближчих партнерів у євроінтгерації, з якою ми разом виборювали візову лібералізацію і угоду про асоціацію з ЄС", - нагадала Заліщук у коментарі DW, зауваживши, що тим тривожніше виглядає перемога у Молдові політика, який не просто "веде помірну гру на користь Росії", а повністю координує свої дії з Москвою. На її думку, хоча у Молдові парламентська форма правління, за якої президент має обмежену роль у реалізації політики, проте прихід до влади проросійського кандидата "змінює розклад політичних сил в країні, вироблення рішень та настрої в суспільстві".
Прагматичні інтереси - понад усе
Заграванням з виборцям називає проросійську риторику Ігоря Додона і народний депутат Віктор Романюк з "Народного фронту", який відвідав Молдову під час президентських виборів. Він передбачає, що тепер Росія "транслюватиме через Додона свої месиджі з приводу своїх інтересів у Молдові та в Україні", зокрема, щодо федералізації цих двох країн і щодо статусу Криму.
Романюк вважає, що зовнішня політика Кишинева з приходом до влади Додона залишиться незмінною, і оскільки економічно Молдова залежить від фінансової допомоги ЄС, то "вона й далі дрейфуватиме в бік Брюсселя". Він також переконаний, що у парламентській республіці, якою є Молдова, Ігор Додон не матиме "ні політичного, ні юридичного ресурсу для денонсації угоди про асоціацію з ЄС", як він те обіцяв під час передвиборчих перегонів.
Парламент як стримуючий фактор
Обмежені повноваження президента у парламентській республіці, а також пристойний виборчий результат проєвропейської конкурентки Додона Маї Санду, імовірно, стримуватимуть від різкого розвороту Молдови в бік Росії. Ці вагомі чинники, вважає експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук, великою мірою пом’якшать у подальшому його риторику, зокрема щодо федералізації Молдови та відносин з Україною. Він переконаний: Додон зможе "проштовхувати певний порядок денний у молдовському парламенті", але не впливатиме на ухвалення рішень, оскільки пропрезидентська партія не має більшості в молдовському парламенті.
Проте експерт вважає, що Росія може, розхитавши внутрішню ситуацію в Молдові, підштовхнути країну до позачергових парламентських виборів (чергові вибори мають пройти у Молдові у 2018 році). "Росія могла б запустити такий сценарій, і в цьому випадку виникне чутлива дилема, адже нинішній парламент країни, який має славу корумпованого, заслуговує на розпуск, проте з іншого боку через дострокові вибори з високою вірогідністю до влади в Молдові можуть прийти проросійські сили", - визнає Герасимчук.
Знакові візити
Поки що, радить експерт Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьєва, важливо стежити за перебігом перших закордонних візитів Додона, які він пообіцяв зробити в Москву і в Брюссель, і дочекатися перших заяв лідерів Молдови, Росії та ЄС.
Афанасьєва нагадує, що економіст за освітою і колишній міністр економіки Молдови Додон чудово розуміє фінансову залежність економіки своєї країни як від Росії, так і від Євросоюзу. "Він буде змушений маневрувати між цими двома силами, а отже не піде на відкрите протистояння з жодною з них", - переконана експерт.