Реформа німецької спецслужби BND

Все почалося з Едварда Сноудена. Влітку 2013-го року колишній співробітник американської спецслужби викрив масштаби глобального стеження у телекомунікаційному просторі з боку американського Агентства національної безпеки (NSA). З розвитком скандалу швидко з'ясувалося, що й німецька Федеральна розвідувальна служба (BND) порушувала закон. З 2014-го року справу розслідує парламентська комісія Бундестагу. І хоча її слідча робота триватиме ще щонайменше рік, проміжні висновки готові вже зараз: BND потребує реформування, кажуть численні свідки, яких заслухала комісія.

Комітет з внутрішніх справ Бундестагу цього понеділка запросив експертів на відкриті слухання. Серед сімох запрошених був і Герґард Шиндлер, який очолював BND з 2012-го до червня цього року. Торік він виступав як свідок, мусячи пояснювати помилки, яких припустилася спецслужба під його керівництвом. У центрі уваги - методи та зміст інформації, якою обмінювалася німецька сторона з американською спецслужбою NSA.

Критика співпраці

На тому, що практику обміну інформацією із закордонною спецслужбою вважали суперечливою і всередині німецької розвідки, особливо наголосила у своїй заяві уповноважена із захисту даних BND. Юрист ознайомила членів слідчої комісії парламенту з подробицями моніторингу комунікації за допомогою супутника за межами ФРН. Одна з таких станцій, що обробляє дані зі супутників, розташована у баварському Бад-Айблінгу. Шиндлер вважає, що ті, хто стає об'єктом подібних стежень спецслужби за кордоном Німеччини, в певному сенсі цього слова безправні. Уповноважена із захисту даних BND іншої думки: для коректного використання отриманих даних байдуже, чи прослухана спецслужбою розмова відбулася в Німеччині або, приміром, в Афганістані.

Різні підходи є наслідком достатньо розмитого закону про BND, формулювання якого тепер прагнуть конкретизувати. Головна мета: підзвітність німецької служби зовнішньої розвідки у майбутньому має бути посилена. Її колишній керівник вважає таку реформу безальтернативною, адже його колишні колеги не хочуть працювати у службі, що є "державою в державі", і де ногами тупцяються по правах людини. Від цього негативного іміджу BND на тлі низки скандалів страждає вже тривалий час. Тому Шиндлер закликає не лише до посилення контролю над самою службою, але й до регулярних звітів її голови. Упередження і недовіру можна зменшити лише підвищенням прозорості, впевнений він.

Неконституційна реформа?

Більшість експертів, утім, застерігають, що запропонований варіант реформи спецслужби є неконституційним. Експерт з питань юриспруденції Маттіас Бекер з Інституту технологій у Карлсруе критикує, зокрема, пропозицію про необмежене умовами збереження даних, які BND зможе зберігати упродовж шести місяців навіть без конкретних підозр. Це вже суперечить вердиктові Конституційного суду ФРН щодо збереження даних, каже експерт. Цю думку поділяє і його колега Гайнрих Амадеус Вольфф з університету Байройта. 

Водночас колишній шеф BND Гергард Шиндлер, попри ці застереження експертів, в цілому позитивно оцінює запропонований пакет реформ. Він вітає і пропозицію регулярного обміну даними між BND та іншими спецслужбами, що дозволить, за його словами, "усунути важливі прогалини у щоденній роботі". Підтримує він і пропозицію зберігання даних і вважає, що шість місяців це навіть замало. На його думку, мінімальний термін - два роки. Це дозволило б не лише ефективніше розслідувати вже вчинені терористичні напади, але й запобігати терактам.