Росія і НАТО: як "мова війни" у ЗМІ впливає на суспільство

Психолог Фабіан Ґебауер з університету Бамберга займається дослідженнями політичних поглядів та екзистенціальних загроз. Нещодавно психолог разом із колегами провів дослідження про те, як висвітлення української кризи у ЗМІ може вплинути на готовність країни надавати військову підтримку союзникам по НАТО.

В основу лягла стаття у німецькому тижневику Der Spiegel 2014 року про посилення сил НАТО у Східній Європі після анексії Криму Росією. Учасникам дослідження після прочитання матеріалу пропонували відповісти на питання, чи потрібно Німеччині направляти війська до Польщі та країн Балтії. В інтерв'ю DW вчений розповів про результати роботи і пояснив, чому конфронтаційна мова небезпечна.

Deutsche Welle: У відповідь на дії Росії в Україні НАТО цими днями посилює свою присутність у Східній Європі. Німеччина теж відправить туди солдатів. Ви в дослідженні вивчали саме такий сценарій, коли він ще тільки обговорювався. Як саме Ви проводили дослідження?

Фабіан Ґебауер: Нас цікавило, наскільки сценарії загрози можуть призвести до повернення мислення часів протистояння між Сходом і Заходом. Ми вибрали так званий дизайн два на два. Одна група отримала частини оригінальної статті, інша - "демілітаризовану" статтю, у якій не було загрозливих елементів. Тобто в одній статті були певні слова і графіка з даними про кількість військ, символами, зображеннями танків з обох сторін, а в іншій - ні. Крім того, було ще дві групи. Учасники однієї з них зіткнулися з екзистенціальної загрозою, учасники іншої - ні. Таким чином, усього було чотири групи. Потім їм запропонували відповісти на питання, у тому числі про відправлення німецьких військ на східний фланг НАТО. Ми також займалися "теорією управління жахом".

У чому полягає ця теорія?

Мова йде про те, що люди бояться смерті. Коли людина розуміє, що її життя не є нескінченним, у неї виникає страх. Щоб якось керувати цим страхом, люди намагаються залишити після себе щось, що переживе їх самих. Наприклад, це можуть бути культурні цінності. У нашому дослідженні це були цінності країн НАТО як культурної спільноти. Ми обрали класичний шлях і попросили учасників експерименту написати, що з ними буде, коли їх не стане фізично, які емоції це у них викликає.

Які основні результати Вашого дослідження?

Ми встановили, що люди, які прочитали частину оригінальної статті Der Spiegel, показали підвищену готовність відправити німецькі війська (до Східної Європи в рамках НАТО для захисту від Росії. - Ред.) - близько 70 відсотків. Серед тих, хто читав "демілітаризовану" статтю, таких було 30 відсотків. Це дуже суттєвий ефект.

Іншими словами, коли люди стикаються із загрозою життю, їхня згода і схвалення воєнних операцій зростає?

Так, потенціал завжди є. Тому що армія - це шлях до захисту своїх цінностей.

Якщо говорити про тему Вашого дослідження, то чи вважаєте Ви, що такого сценарію (загроза Східній Європі з боку Росії. - Ред.) насправді не існує, що ЗМІ створили його штучно?

Ні, я не можу давати оцінку, наскільки це реальний сценарій чи ні. Як психолог можу тільки сказати, що в німецькому суспільстві була слабо виражена готовність посилати кудись військових. Але коли підвищується градус протистояння, Схід проти Заходу, НАТО проти Росії, то люди готові знову думати по-воєнному. У психології ми б сказали, що є ситуація загрози, вона викликає страх, із яким потрібно щось робити. Так виникає бажання протистояти військовими засобами.

У дослідженні брали участь 124 студенти. Чи можна за такої кількості й відбору говорити про надійні результати?

У психології ми не завжди використовуємо репрезентативні вибірки, ми беремо приклади. На цьому малому рівні ми хочемо перевірити, чи є якийсь ефект. Ми збираємо докази, як це може статися.

Що б Ви порадили врахувати ЗМІ?

Потрібно сказати, що у статті Der Spiegel були альтернативи. Я знаю з інших досліджень, як важливо, щоб у людей були альтернативи, щоб у них не було одностороннього сценарію загрози. Важливо також, щоб у людей з'явилося розуміння іншого боку, щоб вони не думали тільки в категоріях добро проти зла. Важливий диференційований погляд на речі.

Основний висновок Вашого дослідження нагадує про ситуацію в Росії. Там у ЗМІ вже роками Україна і Захід представлені як загроза. На цьому тлі, схоже, зростає готовність російського суспільства до застосування воєнної сили. Ваше дослідження показує, що через ЗМІ такі настрої можна посилити. Це так?

Так, наше дослідження це доводить. Якщо в Росії насправді панує така думка, то наше дослідження показує ситуацію з іншого боку. Якщо хтось хоче зняти ескалацію, то це можна зробити шляхом розуміння, що, можливо, інша сторона не прагне до постійної загрози. Але коли люди постійно стикаються тільки з конфронтаційними, загрозливими матеріалами, не мають альтернативи, тоді є підвищений потенціал, здатний вивільнити воєнні шаблони мислення часів протистояння Сходу і Заходу.